Виховні години 5-10-ті класи «Шкідливі звички чи життя в своє задоволення?»

Метою виховної години було надати учням інформацію про здоров’я, фактори, що впливають на формування здоров’я; ознайомити із шкідливим впливом алкоголю, тютюну, наркотиків на молодий організм; спонукати учасників взяти на себе відповідальність за власне здоров’я; виховувати повагу до себе, до однолітків, до навколишнього середовища, формувати в учнів культуру про здоровий спосіб життя; дати учням право на  самовизначення у життєвих ситуаціях.

ЯК ПІДТРИМАТИ СВОЮ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Це відео про те як відновити почуття безпеки у власних дітей та зберегти з ними емоційний зв’язок під час війни.

Ми повинні допомогти відновити почуття безпеки у наших дітей. 

Для цього вам допоможуть практичні поради, які ви можете переглянути у відео «Як підтримати свою дитину під час війни?», створеного у співпраці Служби порятунку дітей та Wonder Media.

https://www.youtube.com/watch?v=9WQBgqdcH30

Урок з учнями 1-Б класу "Особиста цінність та безпека"

Під час уроку здобувачі освіти мали змогу ознайомитися з такими поняттям як "особисті кордони", "незнайомці", "особисті речі", "коло спілкування", "безпека".

Учні вивчали основні правила безпеки, як потрібно себе поводити з незнайомцями та роз розмальовки.

Розвиткові заняття з елементами гри "Як досягти успіху"

У 6-Б класі проведено розвиткові заняття з елементами гри "Як досягти успіху". Метою даних занятть було: розвиток навичок працювати в колективі, взаємодіяти один з одним, розвиток навичок комунікативної компетентності, розвиток спостережливості, обєктивності, посидючості. Було проведено ряд вправ для інтерактивної взаємодії, співпраці, взаєморозумінні та роботі в групі.

Розвиваємо в дитини творчий підхід

У нашому насиченому житті легко забути про те, що діти відчувають потребу в діяльності, яка властива їм за природою, – у заняттях на гру уяви. І, незважаючи на постійну зайнятість дорослих, наявність у дітей великої кількості спланованих і структурованих занять, а також певні рамки шкільних програм, зокрема уроків музики й малювання, нам усе одно дуже хочеться, щоб дитина виросла творчою людиною, яка вміє втілювати свої мрії та використовувати уяву для розв'язання різноманітних завдань.

Для цього важливо, щоби батьки знаходили можливості розвивати творчий потенціал дитини в повсякденному житті, і щоб вибрані способи розвитку були цікаві як дитині, так і батькам. Ось кілька порад з цього приводу.

1. Довгий шлях додому

Коли ви повертаєтесь додому з добре знайомого місця, наприклад, зі школи або продуктового магазину, попросіть дитину придумати різні способи дістатись додому інакше, ніж зазвичай. Не зупиняйтесь на одному практичному маршруті, допоможіть дитині придумати якісь зовсім фантастичні способи та шляхи. Який транспорт можна використовувати, щоб дістатись до місця призначення? Чи можна дістатись додому на мотоциклі, скутері або вертольоті? Творчий процес вимагає пошуку багатьох варіантів розв’язання одного завдання, і найдивовижніші з них можуть виявитися просто блискучими.

Якщо ви йдете додому пішки, використовуйте можливість розвивати навички спостережливості та творчої уяви дитини. Попросіть її вказати на п'ять предметів, які є новими для неї; п'ять предметів, які потребують ремонту, і п'ять предметів, прихованих від очей. Коли ви проходите біля житлових будинків, робіть припущення про те, хто може жити в них – сім'я із п'яти осіб, господарі восьми кішок, пара літніх людей чи прибульці з іншої планети.

2. Давайте волю уяві під час очікування в черзі

Наступного разу, коли ви будете чекати своєї черги у стоматологічний кабінет або замовлення в ресторані, грайте у гру «А якщо?». Спитайте у своєї дитини, що би сталось, якби в кожній родині був космічний корабель? Який би будинок побудувала дитина, якби вона жила на тропічному острові? Що б вона їла там на сніданок? Ось ще кілька варіантів ігор:

Або – або. Спитайте в дитини: «Що б ти вибрала – жити на безлюдному острові чи на вершині гори? Чому?», «Ти б більше хотіла побувати на Північному полюсі чи опуститися на дно океану?». Поміняйтесь ролями й попросіть дитину придумати запитання для вас.

Смішні й безглузді відмовки. Нехай дитина уявить, що вона не виконала свою домашню роботу. Яку відмовку вона може придумати? Наприклад: «Я не виніс сміття, тому що наш двір став трасою для змагання змій».

3. Виготовляйте колажі в дощові дні, погану погоду

Зберігайте у взуттєвій коробці предмети домашнього вжитку, такі як ґудзики, обрізки кольорового паперу, пробки із пляшок. Дайте коробку вашій дитині разом зі стрічкою, клеєм, наклейками та шматком картону й попросіть її зробити колаж. Ставте малюку відкриті запитання із приводу його роботи: «Розкажи мені про нього» або «Що тобі найбільше подобається в цьому колажі?», «Що б ти хотів додати?». Пам'ятайте про те, що творчість полягає у процесі, а не в кінцевому продукті, й заохочуйте дитину описувати свій творчий підхід.

4. Поважайте оцінку дитиною її творчих зусиль

Коли дитина приносить додому зі школи малюнки або малює вдома, милуйтесь тими творами, які вона сама вибирає й дає вам, а не тими, які вам більше подобаються. Картина, яку ви вважаєте чудовим витвором абстрактного мистецтва, дитині може здатись лише нагромадженням синіх мазків на папері. Спитайте в неї, чому вона вибрала ті чи інші картини й чому вони їй подобаються. Якщо ви приймаєте оцінку дитиною її роботи, вона буде знати, що ви поважаєте її творчість. Дослідження показують, що люди більш креативні, коли вони не звертають уваги на те, як буде оцінений кінцевий результат їхньої роботи.

5. Дослідіть нові можливості використання побутових предметів

Пам'ятаєте, як у дитинстві ви перетворювали ковдру й білизняний мотузок на фортецю? Для цього були потрібні тільки ваша уява, вільний день і жодних складних матеріалів. Дайте вашій дитині час і можливість перевернути стіл догори ногами й перетворити його на човен. Запропонуйте малюку намалювати картину ватяними паличками або зубними щітками замість пензлика.

Ось ще один варіант гри на застосування творчого мислення стосовно предметів у дорозі чи в подорожі: по черзі з дитиною називайте всі способи використання ложки або коробки із соком чи будь-якого іншого предмета, який лежить у вас у машині. Не зупиняйтесь, доки не придумаєте якомога більше неймовірних ідей!

Розвиток дитини

Як розвивати самостійність у дошкільників: підготовка до школи

Як розвинути самостійність у дошкільника для того щоб адаптація у школі пройшла легко і швидко. Це питання зараз хвилює багатьох батьків, які готують своїх майбутніх першокласників до шкільного життя .

 «Я зроблю!», «Я сам!». Ці та подібні фрази можна часто почути від дітей дошкільного віку. Дошкільнята щосили намагаються стати самостійними і навчаються самостійно виконувати різні завдання. Це дуже веселий період у їхньому житті, але постійно зайняті батьки можуть стикнутися із труднощами в навчанні дитини всього, чого вона прагне навчитися.

Як і в будь-якому випадку, коли дитина опановує певну нову навичку, розвиток у неї самостійності потребує часу й терпіння. Засвоюючи ту чи іншу навичку, дитина може припускатися помилок, і тоді їй доведеться починати все спочатку. Це може спричинити в неї фрустрацію або навіть істерики. Дитина може забажати виконати щось самостійно в найбільш невідповідний момент (наприклад, коли ви поспішаєте на роботу або важливу зустріч). Батькам буває важко змиритися із цим, і вони зазвичай кваплять дитину або намагаються зробити все власноруч.

Дошкільнятам важливо навчитися виконувати ті чи інші дії самостійно, а батькам – виявляти при цьому терпіння. Будьте терплячими – і ви гідно оціните переваги самостійності дитини.

Розгляньмо декілька занять, які допоможуть дитині стати самостійнішою. Це в майбутньому допоможе її швидко і безболісно пройти адаптацію в першому класі.

1. Складати одяг. Це заняття можна запропонувати дитині ввечері перед сном, особливо коли упродовж дня вона зайнята чимось іншим. У неділю дозвольте дитині обрати одяг на наступний день. Таке заняття здатне перетворитися на імпровізований показ мод і стане для дитини чудовим способом розвинути самостійність.

2. Одягатися. Діти вчаться вдягатися в різному темпі. Якщо в дитини погано виходить самостійно вдягатися, вона, імовірно, довго відмовлятиметься це робити. Щоб навчити цього дитину, можна використовувати заохочення або винагороди.

3. Готувати сніданок. У багатьох сім'ях ранок проходить поспіхом, і мама буде дуже задоволена, якщо дитина допоможе їй готувати сніданок. Із часом дитина розвиватиме кухарські навички і навчиться самостійно готувати собі сніданок. Батькам при цьому потрібно пояснити їй, які страви підходять для сніданку, а які – ні (потрібно розповісти, чому цукерки або чіпси для сніданку не годяться).

4. Чистити зуби. Дитину треба навчити, як видавлювати зубну пасту на щітку, як правильно чистити зуби і після цього мити щітку. Якщо у вас декілька дітей, старша дитина може навчити цього молодшу, полегшивши роботу батьків.

5. Накривати на стіл і прибирати зі столу після їжі. Якщо дитина має свою постійну роль у сімейних вечерях, це не тільки навчає її бути самостійною, а і формує в неї усвідомлення, що її цінують і доручають їй частину загальних сімейних справ. Почніть із найпростіших обов'язків: доручіть дитині збирати тарілки після вечері й складати їх у раковину. Згодом можна давати їй завдання викидати залишки їжі з тарілок у смітничку, мити посуд тощо.

6. Складати іграшки. Зазвичай батькам досить складно привчити до цього дитину, особливо якщо вона любить розкидати іграшки по всій кімнаті. Однак із формування цієї звички можна розпочати привчати дитину виконувати домашні обов'язки. Почніть збирати іграшки разом із дитиною, а після цього дозвольте їй робити це самостійно. Це заняття варто перетворити на гру: змагайтеся з дитиною, хто швидше наповнить ящик з іграшками.

7. Прибирати в кімнаті – застеляти ліжко, витирати пил, виносити брудну білизну. Можна доручати це дитині з раннього віку. Дитині під силу допомагати вам у багатьох справах, пов'язаних із прибиранням кімнати.

8. Самостійно готувати ванну й купатися. Дитина зазвичай охоче погоджується самостійно приготувати собі ванну. Однак, чим менша дитина, тим більше допомоги батьків вона при цьому потребує.

9. Вішати верхній одяг і складати взуття, повертаючись додому з вулиці. Коли дитина не має такої звички, вона розкидає свої речі в передпокої. Покажіть дитині позитивний приклад і розкажіть їй, куди потрібно повісити або покласти кожен предмет одягу.

10. Доглядати за тваринами. Погодувати собаку, кішку або рибок, почистити акваріум і замінити в ньому воду, вигуляти або викупати собаку – ось неповний список обов'язків щодо догляду за домашніми тваринами, які можна доручити дитині. Виконуючи їх, дитина вчиться співчувати й турбуватися про тих, хто навколо.

Зрозуміло, дитині годі виконати всі перераховані домашні обов'язки одночасно. Однак, навчивши дитину робити ці дії, ви розвинете в неї навички, що допоможуть їй стати самостійнішою і привчите дитину до режиму. 

І коли дитина буде вміти усі ці речі її набагато легше буде адаптуватися до школи.

Матеріали взято з сайту Дитячий психолог.

Дитячий стрес: поняття, види та ознаки. Способи боротьби з дитячим стресом.

Дитячий стрес порушення звичного ритму життя дитини. Відповідна реакція на зачеплену кимось зону комфорту дитини.

Види дитячого стресу:

1) Психологічний (емоційний) стрес. У цьому стані, дитина часто не сприймає себе такою якою є. А також зазнає труднощів у спілкуванні з друзями і близькими. Нерідко емоційний стрес у дитини може бути викликаний сваркою і розлученням батьків.

2) Фізичний стрес у дитини пов'язаний з впливом навколишнього середовища і матеріальних чинників на дитячий організм (холод / жара, інфекції, травми і т.д.)

Ознаки стресового стану у дітей:

Варто відзначити, що ознаки дитячого стресу різняться. У трирічних (в зв'язку з кризою 3-х річного віку) вони носять один характер, у дошкільнят-другий, а в учнів взагалі третій.

Молодший шкільний вік:

1) швидка стомлюваність (буває таке, що дитина, повертаючись зі школи спить протягом 1,5-2 годин). Це може бути викликано шкільними навантаженнями.

2) головні болі (одна з причин перевтоми);

3) нічні кошмари (після перегляду фільмів жахів, наприклад);

4) часті капризи;

5) погіршення сну і апетиту або навпаки-підвищені сонливість і апетит;

Ознаки стресового стану у дітей середнього шкільного віку часто бувають викликані настанням підліткового періоду (перехідного віку):

1) брехня;

2) погіршення настрою без причини;

3) падіння успішності;

4) прояв агресії;

5) не хоче ходити в школу, стає замкнутою.

Отже, причини прояви дитячого стресу:

1. різка зміна умов життя (переїзд, поява нового члена сім'ї);
2. сімейні проблеми: розбіжності між батьками дитини в проблемах виховання, сварки, розлучення;
3. конфлікти з викладачами та шкільними друзями;
4. втрата близької людини;
5. пережитий страх.

Як допомогти дитині подолати стрес.

Дитинство-це період знайомства з навколишнім світом. Це початок спілкування з ровесниками, перші спроби подолання дитиною різного виду труднощів.

І саме в цей період їй особливо потрібна підтримка батьків.

Способи боротьби з дитячим стресом:

Грайте з дитиною! Пограйте з нею в травматичну ситуацію; Нехай дитина грає роль кривдника;

Разом займайтеся творчою роботою (малюйте, танцюйте). Також можна слухати разом красиву музику або провести час за спільним читанням цікавої для дитини книги. Все це -прекрасна антистресова терапія;

Дозвольте вашій дитині трохи похуліганити і розслабитися. І обов'язково складіть їй в цьому компанію:

а) влаштуйте бій подушками;

б) частіше обіймайте і цілуйте свою дитину;

в) ходіть разом на прогулянку;

Необхідно також пам'ятати і про те, що у дітей психологічний стан тісно пов'язаний з фізичним. Тому в якості додаткового способу боротьби зі стресом в життя дитини обов'язково повинні бути включені фізичні навантаження.

Дворцова Ірина

Вправи для того, щоб бути вдячним

Поради для батьків. Як зберегти емоційний баланс дитини

Дорослі часто стикаються з такими проблемами, як визначення свого місця в житті, фінансова нестабільність, особисті негаразди, стрес на роботі тощо. Але як бути, якщо поруч дитина, а батьків переповнюють негативні почуття? Як зберегти її емоційний баланс?

Психіка дитини дуже тендітна, проте є певні ознаки того, що дитина щаслива й емоційно збалансована:

дитина виявляє почуття задоволеності й самоповаги;

вона має бажання веселитися;

сміється при будь-якій відповідній нагоді, посміхається без причини;

уміє давати раду стресу, пов'язаному із тими чи іншими труднощами, упевнено долає їх;

легко ставить цілі й знаходить шляхи їх досягнення;

охоче грається в ігри, просить батьків дозволити запросити друзів, щоб гратися разом;

адаптується до змін, демонструє гнучкість у своїх діях і рішеннях, виявляє повагу до батьків;

намагається якомога швидше зробити домашнє завдання, щонайбільше часу перебувати у дворі з друзями;

має багато друзів, із якими проводить багато часу;

упевнена в собі, має гарну думку про себе та свою сім'ю.

Ці ознаки свідчать про те, що дитина емоційно збалансована. Утім, це не означає, що вона цілісінький день посміхатиметься. Вона може засмучуватися з тих чи інших причин, але при цьому матиме сміливість обговорювати свої почуття й шукати причину розладу.

Стресові ситуації можуть статися в житті найбільш позитивної дитини. Наприклад, якщо дитина отримала в школі погану оцінку, мама непокоїться: «Якщо так триватиме й далі, вона може провалити випускні іспити», «Що скаже вчитель, коли я прийду в школу?», «Напевно, я винна в цьому, адже вчора дозволила дитині лягти спати пізніше» тощо.

З іншого боку, батьки можуть і так відреагувати на подібну ситуацію: «Навчання зараз – твоя робота. Я розчарований тобою».

Тому, отримуючи погану оцінку, дитина думає: «Що скажуть батьки? Як їм повідомити про це?». У результаті виникає ситуація, коли батьки хочуть, щоб подібне не повторювалося з дитиною надалі, а сама дитина втрачає довіру до батьків і починає відчувати занепокоєння.

Дорослі мають право на помилку, але також її мають і діти. Невдачі підривають упевненість дитини в собі, незалежно від того, у якій сфері вони сталися. Тому дитина потребує ваших підтримки та мотивації.

У цьому й багатьох інших випадках емоційний стан дитини значно залежить від вашої підтримки. Щоб розвиток її особистості й навчання в школі проходили нормально, вона потребує позитивного зворотного зв'язку з вашого боку. Якщо ви хочете, щоб дитина максимально розкрила свій потенціал, дайте їй зрозуміти, що ви вірите в неї.

Емоційно збалансована дитина вміє знайти рішення будь-якої проблеми. Ваша підтримка допоможе дитині розвинути позитивне ставлення до життєвих труднощів, із якими вона стикається у процесі розвитку.

Матеріали взяті з сайту Дитячий психолог