понеділок, 31 серпня 2020 р.

10 порад: як батькам і дітям підготуватися до початку навчального року в умовах карантину

 Майже півроку школярі знаходились на вимушеному карантині, який перейшов у довгі літні канікули.

Діти звикли самі планувати свій день, до домашнього темпу та ритму життя, формату дистанційного навчання.

З’явились нові звички та переваги перебування вдома.

Та вже 1 вересня очікується повернення дітей у класи, до звичного раніше навчального процесу, хоча і з певними карантинними особливостями.

Багато хто вже скучив за школою, спілкуванням з однолітками. Однак деякі школярі з різних причин зовсім не готові повертатись до навчання у класи.

Як дітям та батькам повернутись до звичного шкільного життя?

Психологи радять приділяти дитині більше уваги, та повертатися до звичного режиму навчання поступово.

1. Поступово поновіть режим та графік життя

Поетапно повертайтесь до звичного розпорядку, коли дитина відвідувала школу.

Врегулюйте кількість годин сну дитини, більш ранній підйом, прогулянки на свіжому повітрі, фізичну активність.

Протягом 10 днів намагайтесь, щоб дитина лягала спати на 10-15 хвилин раніше, наближаючись до часу 21.00-22.00 (в залежності від віку дитини).

Вставати теж треба на 10-15 хвилин раніше, наближаючись до часу підйому – орієнтовно о 7.00. 

Не примушуйте дитину одразу підхоплюватись з ліжка, особливо, коли в перші дні це є незвичним. Дайте час – 15-20 хвилин – полежати у ліжку. Головне, що дитина прокинулась у певний час.

Врегулюйте графік прийому їжі. Сніданок має бути приблизно через 40 хвилин після пробудження. Обід – приблизно у той самий час, коли дитина буде обідати, відвідуючи школу, та вечеря – максимально за дві години до сну.

Протягом дня варто  врахувати необхідність прогулянки на свіжому повітрі (1,5 – 2 години), можливості порухатись, погратись, зайнятись улюбленою справою, допомогти у домашніх справах.

Але пам’ятайте, що правильно організований день та режим дитини – не самоціль. Уникайте крайнощів,  будьте гнучкими, дослухайтесь до своєї дитини та її потреб. 

2. Зробіть тайм-менеджмент корисною звичкою

Допоможіть дитині почати планувати та організовувати свій день, тиждень, розраховувати час, відмічати виконані завдання у щоденниках чи мобільних додатках (Goal Meter, Time Tree, Momento, Grid Diary, Trellо, Jorney, ResgueTime, Антилінивець).

Оберіть те, що зручніше саме для вашої дитини і потренуйтесь до 1 вересня, щоб це стало зручним інструментом та  помічником у навчанні.

Така організація допоможе регулювати власні дії, відчути відповідальність за власне життя та допоможе зняти зайву тривогу.

Не забувайте включати у розклад домашні обов’язки та ті справи, де дитина скаже собі: "Я впорався, я можу".

3. Доступ до гаджетів

Врахуйте можливість доступу дитини під час навчання до комп’ютера, планшета або телефона, оскільки є велика ймовірність, що подальший процес буде мати елементи і онлайн завдань.

Разом з цим, варто встановити збалансовані стосунки з гаджетами та робити акцент на здоровому використанні технологій для навчання та розвитку.

Рекомендований час перебування за екраном для дітей 7-12 років – 1 година на добу, 12-16 років – 2 години на добу.

Слід знайти та навчити дитину гімнастиці для очей, щоб знизити негативний вплив на зір.

Облаштуйте зручне та комфортне робоче місце з необхідною відстанню до екрану, можливістю зручно та рівно сидіти.

Введіть час у родині без гаджетів – під час їжі, перед сном, на прогулянці. Власним прикладом показуйте, що спілкування  в родині цінне і цікаве.

4. Потурбуйтесь про тілесний комфорт дитини

Підготуйте до 1 вересня необхідний зручний одяг та взуття.

Доцільно покласти до наплічника воду, печиво, фрукти, що допоможе поновити сили на перерві.

5. Відсвяткуйте перший день у школі

Це допоможе створити позитивний настрій та сприйняття початку навчального року, додасть оптимізму.

Спільне святкування в родинному колі дає відчуття об’єднаності, підтримки з боку близьких, значимості дитини, етапів її життя, важливості її переживань та потреб.

6. Будьте готові до складнощів

Діти вже багато що призабули не тільки за літо, а і за період карантину. Можливе зниженням уваги та концентрації.

Заспокойте дитину та поясніть, що обов’язково буде період повторення пройденого матеріалу та нагадайте, що у будь-якій ситуації вона може звернутись до вас за допомогою.

Наберіться терпіння та пам’ятайте, що період адаптації може тривати у першокласників – до 1,5 місяців, у школярів молодшого та середнього віку – 1 місяць, у старшокласників – 2-3 тижні.

Якщо протягом перших тижнів навчання ви відмічаєте погіршення фізичного стану дитини, скарги на головний біль, біль у животі, втому, порушення сну або апетиту, з’явився енурез, дитина почала гризти нігті, переважає пригнічений настрій або зміни настрою, є прояви агресивності, імпульсивності, або байдужості,  відстороненості, труднощі у сприйнятті нового матеріалу, неприйняття шкільних правил або інші ознаки, які викликають занепокоєння – слід звернутись за консультацією до психолога, бо мова може йти про порушення шкільної адаптації дитини.

7. Не очікуйте швидких результатів

Не вимагайте значних успіхів у навчанні та високих оцінок.

Краще частіше поцікавтесь: "Як тобі зараз? Що було непросто, а що вийшло добре?".

Підтримуйте, допоможіть розібратись, уникайте зайвої критики.

8. Повторіть правила поведінки у громадських місцях

Розкажіть про необхідність користування маскою, дезінфекторами, миття рук після вулиці та перед прийомом їжі.

Поговоріть про те, що вміння дотримуватись правил – це сила, а не слабкість людини, бо мова йде не про сміливість, а про розуміння та відповідальність.

Забезпечте дитину запасним дезінфектором та маскою – в першу чергу дитина має відчувати себе безпечно та впевнено.

9. Проговоріть алгоритм дій у разі нездужання

Дізнайтесь у вчителя та проговоріть з дитиною алгоритм дій у разі, якщо вона відчує нездужання, симптоми застуди.

Поясніть, що це може бути не обов’язково вірус COVID-19, але варто про це відразу повідомити дорослим.

Розкажіть, до кого у школі треба буде звернутись та очікувати вашого приходу. Особливо це актуально для молодших школярів.

Будьте на зв’язку з дитиною та вчителем, залиште номери телефонів інших членів родини, яким за необхідності можна буде зателефонувати.

10. Навчіть дитину простим технікам самодопомоги – дихальним та тілесним

Запропонуйте дитині навчитись дихати глибоко, животиком, наче надуваєш повітряну кульку – вдихати повітря носом протягом 2-3 секунд, потім затримати дихання на 2 секунди та повільно та плавно ротом видихнути повітря протягом 4-5 секунд.

Важлива умова дихальних вправ – вдих має бути коротшим за видих та дихальний цикл має бути ритмічним. Повторити 10 разів.

Ця вправа допоможе швидко заспокоїтись та зняти зайву тривогу.

Допоможіть дитині відслідковувати та чути сигнали власного тіла. Потренуйтесь починати будь-яку роботу з прийняття зручного положення тіла. Це допоможе знайти внутрішню опору, стійкість та покращить концентрацію уваги дитини.

І головне – не забувайте обіймати дитину та давати їй відчуття захисту, сили та підтримки. Батьківська любов завжди допомагає долати перешкоди.  



7 порад для підтримки психологічного здоров'я школярів.

 Перші дні навчального року традиційно пов'язані з приємними переживаннями та хвилюванням, але цей рік буде особливим. Діти не відвідували школу майже півроку, вони встигли відвикнути від звичного навчання та шкільного колективу. Як допомогти дітям розпочати рік комфортно? Як налаштувати їх на спокій та позитив? Як підтримати учнів під час навчання? 

Допоможіть дітям творити!

Мистецтво – це потужний спосіб лікування психологічного болю. Учні молодших класів можуть створити особистий ілюстрований щоденник, на кожній сторінці якого вони зображатимуть власний настрій, або ілюструватимуть зміни у своєму житті. 

Підліткам можна запропонувати завдання, яке містить не лише констатацію, але й аналіз ситуації. Учні середньої та старшої школи можуть писати листи майбутнім поколінням. У них підлітки можуть розписати останні події, додавати особисті роздуми. Також школярі можуть створити абстрактну картину, яка фіксуватиме емоції цього часу. Психологічне зцілення через творче зображення досвіду – зовсім не вигадка.  

Складайте плани на майбутнє

Так, життя до карантину було іншим – тепер ситуація постійно змінюються, а ми не завжди можемо на йе впливати. Але мріяти та планувати необхідно! Коли діти чітко бачитимуть кінцевий результат, проміжні негаразди не зможуть підірвати їхню віру в успіх. Поговоріть із учнями про те, куди вони хотіли б поїхати подорожувати. Попросіть їх описати свій ідеальний день. Мрійте разом про майбутнє по той бік карантину – чудово, коли ти знаєш, що все минеться, а життя продовжується!

Не бійтеся повторюваності та рутин

Карантин у багатьох із нас вкрав структурованість і передбачуваність, а діти у цій ситуації вразливіші, ніж дорослі. Попри гнучкість й адаптивність їхньої психіки, учням важливо відчувати правила та якорі. Завчасно встановіть правила, дайте знати, чого можна очікувати на ваших уроках, поясніть критерії оцінювання. Попросіть учнів знайти постійне місце для навчання – будь-то шкільна парта чи письмовий стіл удома. Заохочуйте їх дотримуватися регулярного режиму сну, поясніть, чому це важливо. Переконайтеся, що ви послідовні у власних діях та вимогах, виконуйте обіцянки. 

Заохочуйте учнів до добрих справ

Кожна людина може зробити світ кращим! І починати бажано вже з дитинства. Коли ми долучаємося до добрих справ, внутрішнє піднесення та гарний настрій гарантовані! Заохотьте дітей майструвати шпаківні чи поробки, які можна подарувати, наприклад, літнім людям. 

Не акцентуйте увагу на негараздах

Перш за все психологи радять захистити дитину від тривог і песимістичних «дорослих розмов». Так, школярам важливо розуміти реальність. Насамперед для того, щоб піклуватися про своє здоров'я та дотримуватися правил гігієни. Постійно слухати інформацію про хвороби та загрози – це занадто для дитячої психіки. Кожен вихід на вулицю та відвідування школи можуть супроводжуватися страхом, панікою та стресом. Діти дуже хвилюються через карантин, тому, щоб допомогти їм, дорослим самим варто перестати панікувати.

Слухайте та чуйте 

Запевніть дитину в тому, що вона буде почутою у будь-якій ситуації. Учні інколи обговорюють різні страшилки між собою, тому тривоги однієї дитини можуть із легкістю перерости у страхи іншої. Важливо встановити довірливі стосунки між дорослими та учнем, дітям дуже важлива наша психологічна підтримка. Педагог може заспокоїти дитину, запевнити її, що все можна обговорити та налагодити.

Мотивуйте

Якщо дитина йде до школи без особливо бажання – слід  розвивати її мотивацію. Говоріть про майбутні перспективи, а не про обов'язковість і необхідність. Поясніть, чого учень досягне в результаті навчання, окресліть цілі, які він підкорить за допомогою знань. Кожна дитина заслуговує на індивідуальний підхід.

До мотивації можна також віднести правильне ставлення до помилок, адже тимчасові поразки – це потенційні великі перемоги. У наших силах позбавити школярів страху помилитися. Дайте дітям потужну підтримку, під час незвичного повернення до школи вони її особливо потребують.

Новий навчальний рік підготував виклики не лише для педагогів, але й для наших учнів. Довірливі стосунки, позитивне ставлення до життя та відкрите серце допоможуть нам пережити будь-які хвилювання!

понеділок, 24 серпня 2020 р.

Адаптація до школи


Як полегшити дитині адаптацію до школи:
  • Розповісти про свій позитивний досвід школярства, показати перші шкільні фотографії.
  • Не боятися називати емоції та хвилювання: свої і дитини.
  •  Сприяти формуванню довірливим стосункам з вчителем.
Одні вважають, що потрібно починати готувати малюка з трьох років, інші – за рік до вступу до школи. Але взагалі - то усе дошкільне життя дитини – це і є підготовка до школи. Найголовніше – не впадати в крайності. Не перестаратися із заняттями, викликавши заздалегідь відразу до навчання. Але і не пускати усе на самоплив, сподіваючись, наприклад, на вихователя дитячого саду.
Дитину вважають неготовою до школи, якщо вона:
  • налаштована виключно на гру;
  •  недостатньо самостійна;
  • надмірно збудлива, імпульсивна, некерована;
  • не уміє зосередитися на завданні, зрозуміти словесну інструкцію;
  •  мало знає про навколишній світ, не може порівняти предмети, не може назвати узагальнювальне слово для групи знайомих предметів та ін.;
  • має серйозні порушення мовного розвитку;
  •  не уміє спілкуватися з однолітками;
  • не хоче контактувати з дорослими або, навпаки, занадто розв’язна.          

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ 
ДО ШКОЛИ
1.                 Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2.                Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
3.                Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
4.                Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
5.                Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).
6.                Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
7.                Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
8.                Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
9.                У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
10.           Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
11.           Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують малюка.
12.           Хваліть дитину після кожного успіху.

Батькам майбутніх першокласників

 Ваша дитина йде до школи 

Багато батьків перебувають перед важким вибором: відправляти дитину в перший клас або все ж ще на рік залишити в дитячому саду. Хтось вважає, раз дитині 6 років, то, звичайно пора, хтось вважає, що в 6 років в школу йти рано і продовжує дитинство ще на рік. Тут теж потрібно дуже уважно та акуратно, тому дитина може пересидіти й потім йому просто буде нецікаво в школі.

Найбільша кількість питань з цього приводу найчастіше виникає у батьків літніх дітей. Також багато батьків турбуються про те, чи готовий їх дитина до школи в інтелектуальному плані. Найбільш важливою складовою готовності до шкільного навчання є психологічна. Саме на цьому мені хотілося б зупинитися докладніше.

Психологічна готовність до школи — комплекс психічних якостей, необхідних дитині для успішного початку навчання в школі.

Складові психологічної готовності:

  1. Мотиваційна готовність — позитивне ставлення до школи та бажання вчитися.
    Не забувайте, що Ви готуєте Вашу дитини в першу чергу навіть не до навчання, а до отримання нових знань. Якщо для Вашого малюка школа — це нові друзі, красиві зошити, незалежність від батьків і нічого більше, якщо він всією душею прагне в цю будівлю лише тому, що там, наприклад, годують булочками та можна замість обридлого компоту пити чай, а про таку жахливу ​​річ, як тиха година вдень, ніхто не згадує, то … мотиваційна готовність — це те, що у Вашої дитини поки відсутнє.
    Пам’ятайте, що мотиваційна готовність до школи — це в першу чергу готовність до навчальної діяльності.
  2. Вольова готовність — досить високий рівень розвитку довільної поведінки. Говорячи науковою мовою, вольова готовність малюка оцінюється через його здатність ставити мету, описувати план дій для її досягнення, рухатися до поставлених перед собою цілей, можливо, поступаючись чимось менш важливим, і, в кінцевому підсумку, об’єктивно оцінювати результат. Наприклад, чи здатна Ваша дитина спочатку застелити ліжко, а вже потім грати в конструктор? Чи може вона відкласти перегляд улюбленого мультфільму заради допомоги мамі? І якщо так, то навіщо вона це робить? Зі страху перед батьками? З почуття повної довіри — раз сказали, значить треба? Чи тому, що вже сама здатна оцінити свої дії та зрозуміти, коли краще чимось поступитися, а коли можна і розслабитися.
  3. Комунікативна готовність — здатність встановлювати відносини з однолітками, готовність до спільної діяльності та ставлення до вчителя, як до дорослого. Тут будуть корисні розповіді про те, хто такий вчитель і чим він займається.
  4. Інтелектуальна готовність — достатній рівень розвитку мислення, пам’яті, уваги та ін., Наявність певного запасу знань і умінь.

Що повинен знати майбутній першокласник:

  1. Дата народження
  2. Власне ім’я, по батькові, прізвище і дані батьків
  3. Назва міста, країни, в якій живе
  4. Домашня адреса
  5. Домашні та дикі тварини
  6. Пори року, їх послідовність
  7. Розрізняти різні частини доби (ранок, обід, вечір, ніч)
  8. Кольори, назви основних геометричних фігур, їх величину (більше, менше, вище, нижче і т.д.)
  9. Мати просторові уявлення: право-ліво, вгору-вниз, навскоси, під, над, між і ін.
  10. Основні узагальнювальні поняття: меблі, посуд, одяг, рослини, транспорт, професії та т.д.

Що повинен уміти майбутній першокласник?

  1. Самостійно обслуговувати себе (зав’язувати шнурівки, застібати ґудзики, прибирати своє місце і т.д.)
  2. Користуватися ножицями (вирізати різні фігури)
  3. Займатися самостійно справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин
  4. Складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із 5 речень
  5. Читати напам’ять вірші
  6. Рахувати до 10 і назад
  7. Малювати та прикрашати
  8. Збирати розрізану картинку не менше ніж з 5 частин
  9. Порівнювати, виключати зайве, робити висновки
  10. Розуміти й точно виконувати словесну інструкцію

Рекомендації батькам майбутніх першокласників.

  • Розвивайте наполегливість, працьовитість дитини, вміння доводити справу до кінця.
  • Формуйте у неї розумові здібності, спостережливість, допитливість, інтерес до пізнання навколишнього.
  • Загадуйте дитині загадки, складайте їх разом з нею, проводьте елементарні досліди. Нехай дитина міркує вголос. По можливості не давайте дитині готових відповідей, змушуйте його міркувати, досліджувати.
  • Ставте дитину перед проблемними ситуаціями, наприклад, запропонуйте їй з’ясувати, чому вчора можна було ліпити снігову бабу зі снігу, а сьогодні ні.
  • Розмовляйте про прочитані книги, спробуйте з’ясувати, як дитина зрозуміла їх зміст, чи зуміла вдатися в причинний зв’язок подій, чи правильно оцінювала вчинки дійових осіб, здатна довести, чому одних героїв вона засуджує, інших схвалює.
  • Допоможіть своїй дитині опанувати інформацію, яка дозволить їй не розгубитися в суспільстві.
  • Привчайте дитину утримувати свої речі в порядку.
  • Не лякайте дитину труднощами та невдачами в школі.
  •  Навчіть дитину правильно реагувати на невдачі.
  • Допоможіть дитині знайти почуття впевненості в собі.
  • Привчайте дитину до самостійності.
  • Вчіть дитину відчувати та дивуватися, заохочуйте її допитливість.
  • Прагніть зробити корисною кожну мить спілкування з дитиною.

Якщо дитина не вміє читати та писати — це не біда, цього навчить вчитель. Основним показником готовності до шкільного навчання є соціалізація дитини в суспільстві та вміння вибудовувати взаємини з однолітками й дорослими; вміння чути та слухати дорослу людину та виконувати завдання за інструкцією.

У будь-якому випадку, відправляти дитину в школу чи ні — це ваш вибір і ваша відповідальність, батьки. Тому дбайте про себе і своїх дітей.

Як мотивувати вчитися дитину бути відповідальною