четвер, 25 лютого 2021 р.
вівторок, 23 лютого 2021 р.
Що робити, коли не вистачає мотивації та натхнення
Якщо у вас немає натхнення братись за нові плани, можливо, у вас просто такий період в житті. Тоді вам потрібно пошукати джерело, з якого ви будете набиратись мотивації йти до нових вершин.
Звичайно, не завжди ж ви повинні викладатись по максимуму і бути енергійним та вмотивованим. Але якщо такий розслаблений стан затягнеться надовго, то ви ризикуєте прокинутись одного ранку без розуміння того, навіщо вам сьогодні вставати з ліжка. В такому випадку, повернутись до звичного ритму життя буде значно складніше.
Як боротись із відсутністю мотивації?
Хороші звички — кращий спосіб привести до ладу власне життя. За один день ви його не зміните, але можна впровадити покроково декілька корисних звичок.
Відновіть закинуті раніше заняття спортом. Якщо вам не цікаво ходити в спортзал і ви не любите бігати — знайдіть цікаву альтернативу. Наприклад, танці — це цікаве хобі, яке містить у собі фізичні навантаження та піднімає настрій.
Змініть декілька звичок в побудові власного раціону та ритму. Вставайте не 30 хвилин раніше, аби встигнути спокійно поснідати. Якщо вам шкода цієї частинки сну — лягайте спати раніше. Засиджування за телевізором чи комп’ютером до ночі призводить до переїдання і в результаті людина зранку почувається втомленою, слабкою і не здатною швидко братись за справи.
Складіть список справ, які ви маєте виконувати протягом дня/тижня (але не на 2тижні/місяць) і повісьте на стіні чи на холодильнику. Намагайтесь його дотримуватись. Це допоможе впорядкувати думки і не нехтувати справами через відсутність мотивації. Аби список вам допомагав — він має бути актуальним.
Чому потрібно боротись із відсутністю натхнення, яке нас штовхає без зайвих зусиль виконувати щоденні справи?
Якщо ви довго не маєте натхнення до своєї роботи і ходите туди без задоволення, змушуючи себе силою, то буде просто неможливо вибратись із цього замкнутого кола із відсутності мотивації, настрою і сил. Якщо у вас немає натхнення ходити в спортзал, а ви це робите через силу, змушуючи себе щоразу, то при найменшому коливанні вашого рівня мотивації — ви закинете ці тренування якнайдалі. Йдеться про те, що людина має навіть буденні свої справи робити із натхненням.
Як боротись із відсутністю натхнення?
Нове хобі — чудове джерело для натхнення. Елемент чогось нового та цікавого у вашому житті зробить буденність цікавішою. А можливо, методом проб, ви знайдете нове постійне захоплення, якого вам раніше не вистачало.
Спілкування з друзями — також чудовий спосіб віднайти натхнення. Навіть якщо зараз у вас немає сил та настрою когось бачити — це неодмінно зміниться. Розповівши про свої складнощі, ви відчуєте полегшення і емоційну розрядку, а також отримаєте підтримку і поради від близьких людей. А спільні плани на майбутнє дадуть вам натхнення відновити звичний ритм життя.
Перезавантаження!
Можливо, відсутність мотивації та натхнення зумовлена тим, що ви просто перевтомились та не маєте сил на перезавантаження. В такому разі не спішіть додавати у свій список справ ранній підйом, спорт і нові хобі. Зробіть це все лише після того, як відпочинете, та відновите власні сили. Виділіть вихідні на 9 годинний сон, гарячу ванну і легкі фільми із улюбленою стравою під боком. І коли відчуєте, що позбулись втоми — беріться за нові звершення.
понеділок, 15 лютого 2021 р.
Василь Олександрович СУХОМЛИНСЬКИЙ: 10 негідних речей, що принижують людину
Педагог вважав, що перед кожною дитиною, навіть найважчою, вчитель повинен відкрити ті сфери, де вона зможе досягти своєї вершини, сформувати свою людську гідність, свою душу. Тому й створив «Азбуку моралі», котра вчила осягати суть добра і зла, честі й безчестя, азбука стала засобом подолання емоційної необхідності відкривати здатність відчувати стан інших, вміння ставити себе на місце іншої людини.
1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь…
Ми прагнемо до того, щоб у дитячому колективі панувала гармонія благополуччя, радості, щастя. Благополуччя однієї дитини не повинно обмежувати благополуччя іншої.
2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев’яніння серця — одна з найогидніших вад. Відчуття чужої біди і розуміння того, що залишитися осторонь від цієї біди бридко і гидко, — одна з основних ліній всієї виховної роботи.
3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.Це сфера дуже тонких духовних стосунків. Бути трудівником — честь, бути дармоїдом — безчестя. Виховання такого погляду ми вважаємо осередком переконань, на основі яких формується громадянин.
Дуже важливо, щоб першим здивуванням, першим одкровенням, яке переживе людина, була думка: це зробив я, своїми власними зусиллями, цього досяг я своїм розумом.
4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, нити. Боязкість і нерішучість породжують боягузство, підлість, зрадництво. Хоробрість і відвага — джерела мудрості. Там, де небезпечно, я повинен бути першим — таке моральне правило наш педагогічний колектив прагне зробити нормою поведінки.
Я переконаний, що тільки у хоробрісті та відвазі людина по – справжньому висловлює і пізнає сама себе.
5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища — цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти — людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство, стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше: владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою духовну суть.
6. Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання — чесність, благородство й мужність, а слово — легкодухість, підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини, її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом!
7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, пристосовуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно гидко нашіптувати. Нашіптувати, обмовляти товариша — рівнозначно пострілу в спину.
Тут ми вступаємо в сферу дуже тонких людських стосунків, благородство і чистота яких багато в чому визначають моральний погляд людини на все життя.
Щоб виховувати мужність слова і мужність мовчання, вихователю самому треба бути шляхетним і мужнім.
Треба вміти поважати власний погляд, переконання маленької людини, особливо підлітка, навіть тоді, коли не все у його поведінці, здається, нам зрозумілим і виправданим.
8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Одну з дуже тонких граней людського характеру, яку відточує вихователь, я бачу в тому, щоб вихованець був особистістю кристально чистого і твердого слова.
Для цього необхідно виховання в юній душі того, що я назвав би благородством волі. З малих років людину треба вчити ставити перед собою цілі, спрямовані на самовиховання, самовдосконалення.
Нехай ця мета спочатку буде, здавалось б, незначною; але людина не повинна жити даремно; нею має рухати прагнення; досягнення мети хай приносить їй радість і гордість.
9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, які розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі.
10. Негідно пиячити і переїдати. Алкоголь і людина так само несумісні, як розпуста і вірність. Алкоголь затуманює свідомість і звільняє інстинкт, зводячи людину до тваринного стану. Я вважаю, лише важливою місією школи затвердити в юній душі презирство до цієї мерзоти.
Найголовніше в цій виховній роботі — багатство духовних інтересів, людська гордість мислителя.
Найбільшим щастям, розкішшю, насолодою для дитини, особливо для підлітка, юнака повинно бути спілкування з гарною книгою, читання, мислення.
Презирство до затуманення свідомості виховується також тонким розумінням і відчуттям прекрасного в природі, в мистецтві, в людських стосунках.
Наш ідеал — краса повинна стати мірилом власної гідності, щоб насолода і краса злилися воєдино. Чим тонше розуміння і відчуття прекрасного, тим глибше відраза до всього грубого і тваринного.
пʼятниця, 12 лютого 2021 р.
3 фрази, які варто говорити замість «НЕ ХВИЛЮЙСЯ»
Іноді, щоб заспокоїти схвильовану людину, недостатньо просто порадити їй не хвилюватися через проблему. Така фраза може тільки погіршити становище та неабияк роздратувати того, хто зараз в біді.
В такі моменти зі словами слід бути особливо обережними, а головне – підтримати людину і дати змогу їй виразити свої почуття.1. «Чим я можу тобі допомогти?»
Реальна допомога набагато краща, ніж будь-які заспокійливі слова. Якщо людина потрапила в скрутне становище, постарайтеся допомогти їй в міру своїх можливостей.
Так, може трапитися і так, що ви нічого не зможете зробити. Але людина побачить, що ви дійсно готові підставити своє плече і прийти на допомогу. Тим самим ви покажете, що на вас можна покластися і в майбутньому.
Навіть якщо ви не можете допомогти людині, вона буде відчувати себе спокійніше, усвідомлюючи, що її хтось підтримує і вона не сам на сам зі своєю бідою.
2. «Я розумію, що ти зараз відчуваєш»
Коли трапляється щось неприємне, ми схильні думати, що таке могло статися тільки з нами. Але насправді це не так.
Якщо ви були в схожій ситуації, розкажіть людині про свій досвід. Вона довіриться вам і відчує себе набагато краще. Поділіться порадами, як вам вдалося пройти через подібне. Нехай людина на вашому прикладі побачить, що ця проблема насправді має вирішення.
3. «Як це справді жахливо»
Незважаючи на всі ваші зусилля і бажання, ви не в змозі допомогти кожному. Але ви можете просто дозволити людині вилити вам душу. Коли поруч є хтось, хто може в потрібний момент просто вислухати і поспівчувати, – це вже добре.
Ви не можете допомогти ні дією, ні порадою? Тоді просто визнайте проблему людини і дайте їй змогу виговоритися.
Таким чином ви дасте людині зрозуміти, що перед вами можна відкрито висловити емоції і поділитися своїми переживаннями.
Джерело: http://vsviti.com.ua/interesting/society/103227
четвер, 11 лютого 2021 р.
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ?
Поради від тренерки Асоціації дитячих центрів України Олени Жупанової
1. Обирати правильні слова.
Не бійтеся слова «інвалідність». Запам’ятайте правило прийменника «з»: дитина з інвалідністю, а не інвалід; хлопчик з аутизмом, а не аутист; дитина з синдромом Дауна, а не даун.
Краще уникати слова «хвороба», «хворий». В дитячій уяві хвороба – це коли ти в ліжку, з термометром і чаєм. Вона має початок та кінець. Люди з інвалідністю дещо відрізняються генетично або морфологічно. Можна пояснити: «Інвалідність – це коли людина не може робити певні речі, які можуть робити більшість людей. А ще люди з інвалідністю так само можуть хворіти різними хворобами, як і люди без неї».
- Інвалідність може бути різною. Буває явна – коли її видно. Наприклад, якщо в дитини дитячий церебральний параліч. Або неявна – коли інвалідність не видно одразу. Наприклад, це аутизм. Діти з аутизмом виглядають так само, як і діти без. Але вони мають свою особливу поведінку. Можуть сильно засмутитись і голосно це проявляти. Або їх дратує, коли навколо багато шуму. Це не означає, що вони невиховані. Просто їм буває важче себе контролювати.
2. Якщо дитина цікавиться: «Чому виникає інвалідність?»
Психологи радять не заглиблюватись в пояснення причин інвалідності. Часто вона виникає як випадок, який неможливо передбачити. Тому найкраща відповідь буде простою: «Тому що так є. Так склалось життя, що хлопчик має інвалідність».
3. Побачити насамперед дитину, а не інвалідність.
Побачити перш за все дитину, а не інвалідність – це не означає, що ми маємо ігнорувати її особливості. Мами таких дітей кажуть, що засмучує як надмірна увага до особливостей дитини, так і намагання зробити вигляд, що особливості не помічають (якщо вони дуже явні).
Діти одразу звертають увагу на те, що хтось відрізняється від інших. Це нормально. Вони помітять рожеве волосся, інший колір шкіри, незвичне вбрання. Але при цьому діти налаштовані не негативно, а зацікавлено. Переляк, негатив і осуд вони можуть «зчитати» з реакції дорослих.
- Чи потрібні дітям з інвалідністю спеціальні іграшки?
- А насправді ні. Діти з інвалідністю граються в ті ж самі ігри, що й діти без інвалідності. Так само люблять Лего, ляльки, футбол або ігри на планшеті. Через інвалідність їм може бути складно робити деякі речі. Або це може займати більше часу. Але їм не потрібні спеціальні ігри та спеціальні іграшки.
Деякі прояви інвалідності можуть збентежити – сильні емоції, дивні звуки. Тоді варто заспокоїти дитину і без драматизації пояснити, що відбувається. Своїм спокоєм і готовністю допомогти ви продемонструєте дитині найкращу модель поведінки.
- Дівчинка плаче, тому що втомилась. Їй важко заспокоїтись. Давай відійдемо і не будемо заважати мамі заспокоїти її.
Дуже важливо акцентувати увагу на тому, що нас об’єднує. Що ми маємо спільного.
- Всі люди різні і всі чимось несхожі на інших. Кожна людина має свої особливості. Дивися, в тебе хвилясте волосся, а в мене – пряме. Ти бігаєш, а Тимко пересувається на візочку. Це нормально – бути різними. Це навіть класно! Адже тоді нам цікаво дружити і щось дізнаватись про інших людей.
- Ми різні, але ми всі любимо дивитися мультики. Давай дізнаємось, які мультики любить дівчинка?
4. Підтримувати, а не жаліти.
Жити з інвалідністю – складно. Багато речей, на які ми навіть не звертаємо уваги, таким людям даються нелегко.
Але ми маємо відрізняти жалість від підтримки. Жалість робить людину, яку ми жаліємо, маленькою і беззахисною в наших очах, і в очах оточуючих. Підтримка ж – це розмова на рівних.
- Я знаю, що тобі важко. Я поруч, щоб допомогти, якщо тобі буде потрібно.
Це нормально – співчувати батькам, які виховують дитину з інвалідністю. Бо їм справді треба докладати дуже багато зусиль. Не потрібно винаходити якусь особливу поведінку-підтримку. Достатньо звичайного спілкування «як завжди». З друзями – дружити, з приятелями – перекидатись привітами, незнайомцям – посміхатись.
5. Дізнаватись більше.
Речі, про які ми мало знаємо, можуть нас бентежити або лякати. Тому важливо дізнаватись більше про людей з інвалідністю.
- Чи можна заразитись інвалідністю? Чи буде в мене інвалідність, якщо я пограюся з такою дитиною?
- Ні. Інвалідність не може передатись іншій людині. Можеш через це не хвилюватись.
Розкажіть дитині про те, що полегшує життя людям з інвалідністю: про інвалідні візки, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, мову жестів тощо. Можна навіть вивчити кілька слів мовою жестів. Покажіть написи шрифтом Брайля на упаковках ліків. На прогулянці зверніть увагу на пандуси.
Мультфільми, фільми та книги про дітей з інвалідністю, які можна подивитись або почитати разом з дитиною:
1. Мультфільми «Каструлька Анатоля», «Подарунок», «Тамара» та ін.
2. Фільми «Темпл Грандін», «Чудо»
3. Серія книг для дітей «Живи і вчись» від видавництва Ранок: «Я все зможу», «У мене порушення слуху», «У мого брата аутизм»
4. Книга Катерини Бабкіної «Гарбузовий рік», Видавництво Старого Лева
5. Казка Олега Романчука «Соловейко з одним крилом» (казка)
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».
Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.
Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.
Жоден з них не має відчувати себе іншим – і це головне завдання інклюзії.
КОГО МИ ВВАЖАЄМО ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Наразі законодавчо схвалено вживання терміну «діти з особливими освітніми потребами». Його використовують щодо дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров’я, розвитку, навчання, загальної якості життя та соціалізації, тобто включення в громади своїх однолітків та інших дітей.
До цієї категорії належать і діти з постійною або тимчасовою інвалідністю.
МЕТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.
Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.
ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
· Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.
ПОТОЧНИЙ СТАН ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ
Українські педагоги та міжнародні експерти зазначають, що в питанні розвитку інклюзивного навчання Україна зробила потужний крок уперед. Але попри численні зміни у законодавчих і нормативно-правових актах ступінь реальної поширеності інклюзивної освіти в Україні ще доволі низька. У 2015/2016 навчальному році в інклюзивних класах навчалися лише 2720 дітей з особливими освітніми потребами – а це лише 5,8% від загальної кількості. Більшість таких дітей (32,6 тисяч осіб) поки продовжують навчатися у спеціальних школах-інтернатах.
Загалом же понад 50 тисяч дітей з особливими освітніми потребами ще перебувають поза якісною освітою та соціалізацією.
МОН проаналізувало низку світових моделей інклюзивної освіти. Окрім напрацьованого з канадськими колегами варіанту, українські фахівці ретельно вивчили модель інклюзивної освіти в США, зокрема роботу асистентів вчителів. І зараз в Україні впроваджується загальнонаціональний проект «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». 2016 року він стартував у Запорізькій області, а зараз впроваджується вже в усій Україні.
Пам’ятка для батьків про інклюзію: на що мають право та як подати документи на навчання
Як працює команда
соціально-педагогічного супроводу
вівторок, 9 лютого 2021 р.
День безпечного Інтернету
9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
В рамках Дня безпечного інтернету з учнями 7-А було проведено інформаційно-просвітницьке заняття для захисту дітей в цифровому середовищі.:
#Не ведусь: я знаю як спілкуватися в Інтернеті
четвер, 4 лютого 2021 р.
❓Що робити, якщо ви підозрюєте вчинення насильства над дитиною? - ПОРАДИ ЮРИСТА🎓
Вчителі, вихователі, інші близькі до дитини люди можуть помітити насильство, але часто навіть не знають, куди і як звертатися за допомогою.
Якщо Ви вихователь/вчитель/близька дитині особа, і Ви підозрюєте, що дитина потерпає від сексуального насильства, Ваша послідовність дій така:
Поспілкуватись з дитиною, спробувати обережно дізнатися, що трапилося (заздалегідь рекомендуємо проконсультуватись з компетентним у таких справах психологом, або ж зі шкільним психологом).Якщо у Вас не виникає підозри щодо здійснення насильства батьками (а насильство здійснює хтось з родичів чи близьких до дитини осіб), повідомте батьків і обов’язково проконтролюйте, що батьки вжили всіх необхідних заходів, щоб припинити насильство.У разі, коли сексуальне насильство над дитиною, на вашу думку, здійснюється батьками, зверніться до поліції (Вашого територіального округу) з заявою про кримінальне правопорушення. Працівники поліції зобов’язані зареєструвати Ваше звернення та видати Вам спеціальний талон, що засвідчує одержання відповідної інформації від Вас.Також зверніться до Служби у справах дітей вашого району та повідомте заявою про Ваші підозри. Відповідно до Вашого звернення уповноважений працівник разом з представниками поліції зобов’язані здійснити виїзд та провести бесіду з підозрюваною особою. У разі виявлення загрози для дитини у зв’язку з її проживанням разом із кривдником, дитину тимчасово вилучають з родини.
Пам’ятайте: дитина ніколи не винна в тому, що відбувається з нею (на відміну від дорослого), а відтак лише Ви – єдині, хто може допомогти.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
-
Щастя — це те, що люди прагнуть знайти, але воно може бути різним людини. Як правило, щастя — це емоційний стан, що характеризується почут... -
Заняття з елементами гри «Безпечний простір» у 3-Б класі у рамках тижня протидії булінгу -
Чи знаєте ви про нову молодіжну течію квадроберів? Можливо, ви помічали, як ваша дитина одягає маски тварин, пересувається на четвереньках...
