Коли дитина дорослішає, їй необхідно навчитися будувати особисті кордони. Особисті кордони — це межа, яку встановлює кожна людина щодо інших: членів родини, родичів, друзів і незнайомих людей. Про особисті кордони діти можуть дізнатися від близьких: від того, як дорослі сформують свої кордони у відносинах один з одним і з дитиною, залежать не тільки стосунки у родині, а й відносини дитини із навколишнім світом.
Найпростіше пояснення особистих кордонів — це все, що можна назвати своїм. Моя кімната, мої речі, моє тіло, мій час.
Що підпадає під поняття фізичних кордонів?
1) Кімната дитини — це її особистий простір. Перед ти, як зайти потрібно обов’язково постукати і попросити дозволу увійти.
2) Все, що знаходиться в особистому користуванні дитини не можна брати без дозволу: викидати, ламати, знищувати. Не можна читати особистий щоденник або переписки — дитина має бути впевнена, що її секрети нікому невідомі.
3) Тіло кожної людини — її діло. І це нормально, не дозволяти торкатися до себе. Ненормально терпіти, якщо торкаються проти волі дитини.
4) Гроші, які дитина назбирала або отримала у подарунок, також є її власними заощадженнями. Недопустимо їх відбирати і витрачати на свій розсуд.
5) Не вимагайте у дитини ділитися своїми іграшками або смаколиками з іншими, якщо вона сама цього не хоче. 
У межах реалізації проєкту «Забезпечення доступу до послуг для осіб, постраждалих від ґендерно зумовленого та домашнього насильства, посилення обізнаності щодо проблеми в умовах повномасштабної війни» за підтримки проєкту «Спроможні та сильні», що виконується Фондом Східна Європа за сприяння Швейцарії.
Тому батькам потрібно вибудувати правила щодо відеогри. Ділимося з вами основними з них.
Дитина повинна знати, що вона гратиме лише тоді, коли зробила всі заплановані денні справи.
