Чек-лист для батьків, завдяки якому буде легше турбуватися про ментальне здоров’я дитини.

 Бути дорослими для дитини — дуже непроста задача. Адже окрім того, щоб “поставити на ноги” дитину, потрібно її виховати, привити звички здорового образу життя, навчити моральним принципам та соціальним нормам.
Не менш важливим пунктом є турбота про ментальне здоров’я дитини. Адже це допоможе їй/йому вирости людиною, яка знає, чого хоче, розуміє, що таке особисті кордони і не боїться звернутися по психологічну допомогу, якщо її потребуватиме.
116 111
0 800 500 225

Ми подумали, що має сенс створити чек-лист для батьків/осіб, які їх замінюють, завдяки якому буде легше турбуватися про ментальне здоров’я дитини.

Не порушуйте особисті кордони. Якщо у сина чи доньки є власна кімната, обов’язково спитайте дозволу, перш ніж зайти. Це його/її територія, яку ви самі виділили, тож дитина може хотіти побути на самоті, займатись власними справами, приймати друзів/подруг у гостях тощо. Це про повагу до нього/неї і це абсолютно нормально. Таким самим чином, ви зможете пояснити дитині свої особисті кордони.

Поважайте думку дитини. Навіть якщо ви не згодні з нею. Дайте можливість сформувати свої погляди, ставлення до якихось ситуацій і так далі. В жодному разі не смійтесь, це може не тільки образити, а й травмувати — дитина може замкнутися в собі і боятиметься осуду та засміювання.

Не критикуйте смаки. Ви помічали, що діти, яким дорослі дають можливість обирати, що вдягнути, виглядають дуже індивідуально? Навіть у маленькому віці. Дозвольте їй/йому самовиражатись через одяг, аксесуари і взуття. Це може виглядати недоречно інколи, але таким чином у дитини сформується своє власне чуття до того, як він/вона хоче виглядати.

Говоріть з дитиною. Важливо, щоб у нього/неї була поруч доросла людина, якій він/вона зможе довіряти і розповідати про хвилюючі події та почуття. Але в жодному разі не розповідайте про його/її таємниці іншим людям. Ви втратите довіру таким чином. До того ж, вам би теж не хотілось, щоб ваші особисті речі стали відомими комусь сторонньому.

Підтримуйте дитину у його/її мріях та нових починаннях. Це дууууже важливий пункт . Якщо донька хоче бути художницею, або син мріє про космос — заохочуйте ці бажання. Купіть мольберт і фарби чи влаштуйте екскурсію до музею космонавтики. Згадайте, ким ви мріяли бути у його/її віці і чи хотілось вам, аби дорослі ставилися до цього серйозно. Це працює в обидва боки.

Якщо вам потрібна консультація з приводу ментального здоров’я вашої дитини — телефонуйте на Національну гарячу лінію для дітей та молоді. Наші психологи і психологині обов’язково допоможуть розібратись у цьому питанні.

Telegram: https://t.me/CHL116111

Instragram: https://www.instagram.com/childhotline_ua?igsh=MTV1cDZndHh4bmY0MQ==

Facebook: https://www.facebook.com/childhotline.ukraine

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки уряду Німеччини. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Ла Страда-Україна» та не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ @unicef_ukraine

#childhotline #116111UA #НДМГЛ #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #національнагарячалінія

#UNICEF #UNICEFUkraine #ЮНІСЕФ

Особисті кордони: прості правила для всіх

 Вміння розуміти та відстоювати свої особисті кордони допомагає людині бути самодостатньою, вільно відстоювати свої інтереси та дбати про свій добробут

Про особисті межі та їх важливість дитина дізнається в першу чергу від батьків. Тому ділимося порадами, які допоможуть порозумітися з кордонами дитини

Памʼятайте, що усі діти мають право на свій простір, думки та бажання. Діти з інвалідністю також

джерело

UNICEF Ukraine 

Що таке гіперопіка і чим вона небезпечна?

 За статистикою 40% батьків занадто опікають своїх дітей. Це називають гіпертурботою або гіперопікою.
З одного боку, це нормальне бажання — захистити дитину від небезпек, хвороб, ушкоджень, токсичних людей і всього, що може їй/йому нашкодити. Тим паче, чи буває забагато любові? Таке взагалі можливо?

Проте з часом контроль і бажання опікуватися потрібно послаблювати, оскільки це необхідно для правильного розвитку дитини. І робити це потрібно з моменту, коли він або вона міцно стає на ноги: відпустити руку, дозволити грати з іншими малюками.

Надмірний прояв любові та турботи може бути травматичним для обох сторін: батьки не можуть відпустити, а дитина не може розпочати самостійне життя.

Гіпертурбота або ж гіперопіка: чим вона шкідлива і чи можна зашкодити любов’ю?

Головною і найсерйознішою проблемою, яка виникає у дітей через гіперопіку — відсутність усвідомлення себе як окремої особистості, тобто практичне “злиття” з батьками/особами, що їх замінюють. Наслідки можуть бути доволі серйозними: коли дитина виростає, він або вона не може приймати самостійні рішення, не прислухається до себе, тому що їй/йому завжди казали що і як робити. Такі діти зазвичай не знають, чого вони самі хочуть насправді. І це не тільки про якісь глобальні бажання, але і про буденні речі. Адже за дитину завжди все “хотіли” батьки або особи, що їх замінюють.

Це — страх перед навколишнім світом, оскільки там може не бути поруч людини, яка розповість, що потрібно робити. Як наслідок — неможливість діяти самостійно. До того ж, така дитина очікуватиме поблажливого і виключно доброзичливого ставлення до себе від інших людей, а ці очікування можуть взагалі не виправдатись.

Як правило гіперопіка притаманна тим, кого виховували так само. Або тим, кому нанесли суттєві травми в дитинстві і вони не хочуть цього повторити зі своїми дітьми. Це постійні нав’язливі думки, почуття тривоги і страху. Або якщо немовля народилось слабшим/ою чи недоношеним/ою.

Чи можна з цим впоратись або ж побороти в собі бажання надмірної турботи?

1. Можна звернутися до психотерапевта/ки — це допоможе зрозуміти, в чому корінь проблеми і як її вирішити. Можливо, є сенс для спільної терапії з дитиною.

2. Спробувати контролювати свої думки і, власне, себе, замість того, щоб стежити за кожним рухом/кроком дитини.

3. Розширити кордони і перелік свобод для дитини. Потрібно навчитись довіряти їй або йому і дати можливість робити свій власний вибір.

4. Поговорити з дитиною про те, що він/вона відчуває, чого хоче і як бачить своє життя.

Спробувати відпустити доньку на ночівлю до подружки або відправити сина до літнього табору. Це не страшно, це необхідно для вас обох.

5. Подумайте про себе. Адже ви окрема особистість і маєте своє життя. Знайдіть нове цікаве хобі, щоб змістити трошки фокус уваги від дитини на себе.

Якщо ви знайшли у себе синдроми гіперопіки і вам потрібна консультація — телефонуйте на Національну гарячу лінію для дітей та молоді або пишіть в наші соціальні мережі. Ми цілодобово на зв’язку.

Telegram: https://t.me/CHL116111

Instragram: https://www.instagram.com/childhotline_ua?igsh=MTV1cDZndHh4bmY0MQ==

Facebook: https://www.facebook.com/childhotline

Проєкт «Підтримка Національної гарячої лінії для дітей та молоді. Фаза 2» виконується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» і Дитячим фондом ООН (UNICEF Ukraine), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

#childhotline #116111UA #НДМГЛ #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #національнагарячалінія

#UNICEF #UNICEFUkraine #ЮНІСЕФ