Як говорити про межі з дитиною

 Межі – це основа емоційної безпеки дитини.

Коли вона знає, що її почуття важливі, а її “ні” почують, вона росте впевненою і здатною захищати себе. І саме батьки першими показують, що межі це не про суворість, а про повагу.

Як говорити про межі:

Моделюйте власні межі. "Мені зараз потрібен час для себе. Повернуся через 15 хвилин, і поговоримо".

Діти вчаться не з того, що ви говорите, а з того, що робите.

Поважайте межі дитини

Стукайте в двері перед входом у кімнату підлітка

Не читайте щоденник/переписки без дозволу

Не змушуйте ділитися іграшками/їжею, якщо не хоче

Не показуйте її фото в соцмережах без згоди

Навчайте захищати межі. Практикуйте слова-відмови:

"Не торкайся мене"

"Це моє, не бери без прохання"

"Мені це неприємно, зупинись"

Пояснюйте, що межі – це не грубість Діти часто бояться здатися "поганими", якщо скажуть "ні".

Коли дитина знає свої межі і вміє говорити про них, вона зростає стійкішою, сміливішою і більш захищеною.

Матеріали взяті зі сторінки Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Поради для батьків: Як говорити з дитиною про безпеку тіла

 Говорити з дітьми про безпеку тіла важливо, щоб дати їм інструменти захисту, які працюють.

Діти, які зазнають сексуального насильства часто обирають мовчання, замість розмови про те, що відбулося. Не тому, що не хочуть розказати, а тому, що не знають, що те, що відбувається – неправильно.

Розмови про безпеку без табу не треба боятися, варто просто підготуватися до цього.

Ми підготували рекомендації, які можуть вам допомогти.

"Твоє тіло належить тобі". Просте правило: ніхто не має права торкатися твоїх інтимних місць. Винятки можливі, якщо вони не переходять меж: мама/тато/лікар під час огляду, коли батьки поруч.

Хороші і погані дотики. Хороші – приємні, наприклад, обійми, якщо дитина цього хоче. Погані – неприємні, які приносять дискомфорт.

Право сказати "ні". Якщо хтось хоче обійняти, а дитина не хоче – поясніть їй, що вона/він може сказати 'ні'.

Правило "не йди з незнайомцем/незнайомкою". Навіть якщо незнайомець/незнайомка каже "мама послала" або "твоя мама в лікарні". Якщо справді щось сталося, то дитина має розуміти, що про це будуть повідомлені вчителі/поліція/близькі друзі та подруги/родичі.

Не поширювати фото свого тіла онлайн і не зустрічатися з онлайн-знайомими без дозволу батьків.

"Я завжди тобі повірю". Найважливіше послання, яке має знати дитина – що б не сталося, вона/він може розказати вам і ви повірите та будете захищати її/його.

Поясніть, що будь-який дотик потребує згоди. "Ні" – повне речення без пояснень.

Як говорити :

Спокійним тоном. Якщо ви в паніці дитина вважає, що розмова про щось жахливе і закривається.

Регулярно, а не вкладати все в одну велику розмову. Не треба сідати і проводити "лекцію про безпеку". Вплітайте теми в повсякденність: коли дивитеся мультик, коли готуєтеся до візиту родичів, коли обговорюєте новини.

Використовуйте приклади. “Бачиш, у мультику хлопчик сказав “не хочу обійматися” і його почули. Ти можеш відмовлятися теж, якщо не хочеш".

Розмова про безпеку тіла це не "одна розмова в 10 років". Це постійний діалог, який починається з раннього дитинства. Ви не залякуєте дитину, навпаки, ви допомагаєте їй вибудувати кордони.

Матеріали взяті зі сторінки Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Міфи і факти прр права та обов'язки дитини

 

Джерело Дитячий психолог

Поради та рекомендації для батьків: П'ять мов любові у спілкувані з вашою дитиною

 Усі батьки по-різному виявляють свою любов до дітей. А чи відчувають діти ту любов?

Інколи батькам здається, що діти невдячні і навіть байдужі до їхньої любові. А чи так насправді?

Якщо батьки по-різному люблять, то й діти відчувають батьківську любов по-різному. Одні – у спільному дозвіллі з батьками. Інші – в щирій похвалі й емоційній підтримці. Хтось вимірює її подарунками, а комусь реальна допомога чи ніжність кращі за всі подарунки світу. Будь-який із цих проявів і є певною мовою любові. Однак так само, як відчувають, діти по-різному і виявляють свою любов.

Зрозуміти мову любові – не складна наука. Батькам достатньо розпізнати потреби дитини і дати їй любов передусім у тій формі, що найближча до неї. Саме так зароджується глибинний зв’язок між дітьми та батьками.

Розуміння потреб і бажань дітей – це шлях до міцних стосунків із ними, а п’ять мов любові – це інструмент для виявлення того, що найкраще демонструє любов дитині.

*Інформаційні матеріали, присвячені темі позитивного батьківства, були підготовлені та надані UNICEF Ukraine та Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер".

Круглий стіл до Всесвітнього дня порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми «ВІЛ/СНІД – реальна загроза людству»