Поради для батьків "Як розпізнати булінг"

 

Рекомендації для батьків "Як навчити свою дитину безпеці"

 Коли ви озвучуєте дитині правила безпеки, потрібно пояснити їй, чому вони важливі. Ви можете домогтися підпорядкування дитини за допомогою фрази: «Тому що я так сказала», але вона не переконає дитину у важливості того чи іншого правила. Докладіть зусиль, аби дитина усвідомила: правила потрібні не для того, щоб зробити її життя менш радісним, а для безпеки. Чим більш справедливими правила здаються дитині, тим більший шанс, що вона їх прийме і дотримуватиметься.

Не залякуйте дитину. Якщо ви не хочете, щоб дитина лазила по деревах, не варто говорити їй: «Ти впадеш і пошкодиш шию». Краще скажіть: «Ти можеш упасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, зростає і ймовірність настання одного з двох наслідків (або обох відразу): дитина припинить вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;дитина повірить вам, але виросте, маючи впевненість, що світ – це страшне місце, сповнене небезпек.

Коли дитина не дотримується встановлених правил, ви повинні дати їй зрозуміти, що її небезпечна поведінка матиме наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви мусите негайно повернути її в безпечне місце й ще раз повторити їй правило, пояснивши його причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і попередити, що так робити не можна.

Таке попередження потрібно робити лише один раз. Якщо дитина повторює небезпечну поведінку, вам необхідно встановити для неї суворі наслідки, пов'язані з потребою убезпечити дитину. Наприклад, якщо вона знову вибігла на проїжджу частину, варто відвести її додому і пояснити зв'язок між її поведінкою й наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати проїжджою частиною не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно гратися на вулиці, грайся вдома».

Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими і вона розуміє потребу власної безпеки, то дотримуватиметься цих правил. Вона слухатиметься вас не для того, щоб догодити вам, а тому що вважатиме встановлені вами правила власними.

Внутрішній голос

Для безпеки дитина потребує чогось більшого, ніж просто дотримання правил. Дитина має довіряти власним інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Із вашою допомогою вона мусить розвивати свій внутрішній голос, який попереджатиме її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від ризикованих дій: сідати в машину до незнайомця, гуляти на безлюдді тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Щоразу, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.

Репетиція безпеки

Ще один спосіб розвинути в дитини інстинкти самозбереження – імітувати з нею ситуації, пов'язані з безпекою. Зробіть це в ігровій формі. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:

• Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов по тебе в дитячий садок і запропонував відвести додому?
• Що б ти зробив, якби твій м'яч викотився на дорогу?
• Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті й не зміг мене знайти?
• Що б ти зробив, побачивши, як інша дитина впала з дерева?
• Як би ти вчинив, якби інша дитина сіла на краю гірки й відмовлялася спускатися?
• Що б ти зробив, розбивши склянку?
• Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?

Якщо дитина спантеличена вашими запитаннями, запропонуйте їй декілька варіантів відповідей на вибір.

Дитина може дати несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м'яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустилася з гірки» тощо.

Не смійтеся над такими відповідями дитини. Вона говорить цілком серйозно, а її відповіді співвідносні із її віком. Краще похваліть її за кмітливість й запропонуйте краще рішення, а наступного разу поставте те ж саме запитання.

Усі реакції

487

Матеріали взяті з сайту Розвиток дитини

Інфографіка "Як випередити страх темряви і допомогти при його наявності"

 

Ігри для знайомства та покращення спілкування дітей у класі.

 В скарбничку педагога: 7 ігор для знайомства та покращення спілкування дітей у класі.

 Публікація підготована в межах проєкту "Безпечний простір: комплексна психосоціальна підтримка українських шкіл в умовах війни", який реалізовується ГО "Слова допомагають" та спеціалістами Центр психічного здоров'я НаУКМА за підтримки Plan International. Проєкт фінансується Іспанським агентством міжнародного співробітництва та розвитку (AECID). Публікація відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Plan International.

Поради для батьків та педагогів "СКОРО ДО ШКОЛИ"

 Колошкільне практичне Дитинознавство воєнного часу. Для батьків\опікунів та освітян.

Підготовка до школи. Режим дня, налаштування рутин

- Важливо вже зараз починати всій сім’ї прокидатись раніше. Зараз у нас може бути замало сил на швидку адаптацію. (Налаштування тілесних ритмів – саме по собі терапевтично. Прокидання, їжа, підготовка до сну - внесок в загальний стан стійкості) (шкода, що вони у нас збиваються тривогами).

- Налаштування дітей більше пов’язано з емоційними, «зовнішніми» діями – перебирання одягу, розкладання по поличках того, що «шкільне». -

- Підготовка робочого місця. (при навчанні онлайн теж важливо розділити простори – «домашній» та «робочий». Це може бути - стіл, лампа, прапорець, що позначає «робочий простір», постер на стіні. Це буде прискорювати процес налаштування на роботу)

- З дитиною, що ходить в молодшу школу – підготувати рюкзак. Подумати разом, що із собою потрібно мати в школі, окрім канцелярії (минулого року ми готували маленький ліхтарик, іграшку – дармовис (брелок), необхідні ліки, виписували телефони близьких на папері, робили бейдж з ім’ям дитини)

- Важливо готувати руку до письма. (Можливо, грати в ігри, де потрібно писати слова, ліпити з тіста чи пластиліну)

Дорога - безпека

- Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама - пройти кілька разів дорогою до школи.

- Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв'язок із нами.

- Якщо є така можливість – зайти до школи. Дітям важливо "тілом відчути" місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню.

- Якщо дитина навчатиметься онлайн - домовитися, що робити вдома під час сирени.

Нагадати, як вмикаються додатки - які використовують в навчанні.

Відносини

У дітей перед початком навчального року завжди буває багато тривоги – чи приймуть мене однокласники, чи збереглися відносини, чи знайду я своє місце в класі. Війна та стрес загострює відчуття одинокості. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн формат може бути одночасно багато різних почуттів – і радість, і тривога. Прекрасно, якщо діти зможуть озвучити те, що їх турбує (ми можемо почати розмову самі, із своїх спогадів)

- Було б добре по можливості, зустрітись із класом чи хоч кількома однокласниками в зумі

- Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі - важливо дитину попередити про це. побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.

- Якщо у вчителів будуть сили та можливість – буде турботливо учням, які навчаються за кордоном, надіслати листа – щоб діти відчули, що про них пам’ятають, що вони важливі, і ми чекаємо від них звісток та розповідей. Насправді підтримування контактів із всіма учнями, важливо для тих, хто в Україні і для тих, хто зараз за кордоном.

- І листа, чи повідомлення в групу вайбер\тг (може, створити таку групу) для всіх дітей класу – з привітанням, неформальним спілкуванням – це буде важливим і для старих, і для новеньких учнів.

- Якщо ви знаєте, що в класі є дитина, яка втратила близьких, в матеріалі є про те, як її можна підтримати. Ми маємо бути готовими висловити підтримку https://www.facebook.com/svetlanaroyz/posts/5789185791114978

- Під час уроків - саме зараз важливо пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти. Школи, де діти та дорослі разом співають, та ті, де є театр – по результатах досліджень – школи, в яких набагато менше проявів булінгу.

Самооцінка та емоції.

Сором - провина - тривожність – самотність – відчуття неадекватності, неспроможності – це можливі наслідки травматизації та хронічного стресу. Початок шкільного життя може посилити ці стани. І дітям точно потрібна підтримка. І перше, що нам потрібно створювати – простір безпеки та близькості поруч з дорослими.

- Дітям важливо відчути і почути від нас, що вони здатні вчитися, здатні хоч щось контролювати та створювати в світі, який неможливо проконтролювати і який руйнується. Зараз будуть начебто загальні слова, але вони важливі:

- Ми створюємо атмосферу поваги та безпеки. Ми даємо їм право на помилку (уклін тим дорослим, які навчають дітей ставитись до помилки, як до важливого досвіду на шляху розвитку). І ми намагаємося давати їм практичні знання (зараз особливо потрібні «кейсові уроки», проєкти, знання, закріплені в діях)

- Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Святкування «перемог дня». Це дуже важливо – бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил йти далі в процес.

- Чим більше рівень тривоги, тим більше потреба в контролі, в інформації, в створенні «рамок безпеки та відносин». потрібно розповідати – що за чим буде йти в діях та планах. Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з перелаштуванням, зі швидкою адаптацією.

- Дітям потрібно від нас чути, що ми розуміємо, що зараз навчатись складно. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Коли ми переживаємо стрес – робота гіпокампу, що відповідає в тому числі і за довгострокову пам’ять – пригнічується (починаємо з маленьких обсягів інформації, закріплюємо все в діях, в рухах)

- Нам іноді здається що соромом і почуттям провини ми можемо стимулювати дітей – це позбавляє їх сил і стає ще одним травмуючим фактором.

- Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій - Гіперактивність – Загальмованість. (важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати)

- Нам важливо нормалізувати, пояснювати дітям:

- Нормально – забути те, що вивчали минулого року. Ви точно будете все важливе повторювати. Ми не можемо спрогнозувати наскільки насправді серйозний цього року «літній відкат в знаннях»

- Нормально (особливо після навчання онлайн) не пам’ятати, що і де розташовано в школі. Було б добре влаштувати екскурсію школою, поставити в школі вказівники.

- Діти будуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим – дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання. Дітям важливо не просто чути слова, а відчувати, що у них, особливо зараз - є свій час – і свій темп в засвоєнні матеріалу. І ми їм допоможемо.

- Під час уроку у дитини може змінитись настрій, вона може заплакати чи повністю втратити контакт з тим, що відбувається на уроці. (важливо узнати, що відбувається в родині дитини, можливо, вона хвилюється за тих, хто на фронті, не привертаючи уваги до дитини – можна запропонувати всьому класу нову активність, чи після уроку сказати, що ви помітили, що стан дитини змінився. Можливо, ви можете допомогти. Саме зараз – підтримка та турбота навіть важливіша за конкретні знання, що дитина може від нас отримати)

- Якщо шкільний день почався з тривоги, чи тривога була вночі – важливо зустріти дітей словами емоційної підтримки. Точно не починати навчання з контрольної роботи чи тесту.

На уроці

- Ми вибудовуємо «рамку безпеки» - правила, які стосуються відносин, навчального процесу, безпеки. З нагадування про те, що ми робимо під час тривоги – має починатись кожен урок протягом першої чверті.

- Діти (і дорослі), що пережили досвід травматизації, часто "забувають» правила орфографії. (На наслідки ковіду у багатьох наклався стрес. Можливо, ігри із словами, кросворди, картки будуть допоміжні)

- Можуть бути складності із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією ( це одночасно і геометрія, тригонометрія і те, що пов’язане з прийменниками – над – за - під – через..) (нам потрібні будь-які активності, де б дитина могла створювати 3-д моделі – лего, пластилін, оригамі, ліпка, спорт, гра на музичних інструментах)

- Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять – саме зараз потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії

- Навички читання – у кожного з нас (дорослих та дітей) була своя адаптація до стресу – хтось почав вчитися і більше читати, а хтось досить не може сконцентруватись. Навички читання у дітей можуть погіршитись

- травматизація впливає на нашу здатність зв’язно висловлювати думки. І з одного боку – коли ми починаємо писати, говорити, рефлексувати – це завжди терапевтично. З другого, ми маємо бути готові до того, що у дітей це може бути ускладнене.

- Діти під час навчання можуть крутити щось в руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, це їх спосіб «відгальмувати» зайві сигнали – багато дітей так, навпаки, концентрується. Можливо, включити такі рухи – руханки в навчальний процес

- Багато дітей за цей час звикли тримати телефон в руках – це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити – може, включати додатки в телефонах в процес навчання.

- нам потрібно напрацювати практики для повернення дітей до уроку після укриття (буду про це писати окремо)

Техніка безпеки:

- Бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, про дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти.

- Не давати практик із заплющеними очима – закрити очі це часто для дитини означає – втратити контроль. І якщо заплющити очі і буде тривога – це може спровокувати сильну емоційну реакцію.

- Самим передивитись всі відео, які збираємося демонструвати – щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів

- Ми не торкаємося дитини без дозволу. Уважні до дистанції в контакті (зараз у нас всіх загострене відчуття дистанції)

- Діти та дорослі, особливо зараз, дуже чутливі до насмішок та оцінки. Особливо підлітки сприймають інформацію - не те ЩО їм кажуть, а ЯК саме їм кажуть. Коли ми жартуємо, важливо на це зважати.

- Під час стресу ми більш "правопівкульні". Діти більш уважні до сигналів сенсорних, невербальних, ніж до наших слів.

- Діти можуть перевтомлюватись від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. Потрібно робити паузи, пити воду, коли відчуваємо напругу – робити руханки. Втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію.

- Не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати більш сильні емоційні прояви – дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видоху.

- Коли ми проживаємо стрес чи травматичний досвід, ми перестаємо відчувати свої потреби – особливо малюкам, важливо нагадувати пити, їсти, йти до туалету, рухатись.

- Важливо заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована– потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним

- Про укриття та їх облаштування буду ще окремо писати

Картинка - ілюстрація Марія Рудик

Ми точно зі всім впораємося!

Обіймаю Родино як хочу Перемоги

Матеріали взято ©Світлана Ройз

День захисту дітей

02.06.2023 р. учні нашого ліцею брали участь у заході присвяченому Дню захисту дітей «Хай буде дитинство щасливим усіх дітей світу», який був організований і проведений для дітей громади на базі Великоберезовицького ліцею відділом освіти, КЗ Великоберезовицької селищної ради «Центр професійного розвитку педагогічних працівників». 

Діти під час заходу стали не просто глядачами, а учасниками свята у таких 17 творчих локаціях:

- Сильних, спритних та спортивних запрошували на локацію «Спорт для всіх».

- Творчих, креативних художників чекали на мистецькій локації.

- Тернопільський фаховий коледж харчових технологій і торгівлі запрошував учасників свята відвідати локації:

 Карвінг (нарізання овочів та фруктів);

 Товарознавча експертиза шоколадних цукерок;

 Як розпочати бізнес з нуля (виготовлення біжутерії та просування сторінки в інстаграм );

 Вироби з серветок;

 Розфарбовування пряників.

- Відпочити, зняти стрес отримати релакс допомогала «Локації емоційного розвантаження».

- Обласний центр науково-технічної творчості організував та провів серію майстер–класів: «Діти України за щасливе дитинство».

- Відділ туризму, молоді та спорту Великоберезовицької селищної ради запрошував усіх бажаючих на майстер-клас з розфарбовування футболок.

- Хто найкраще вміє танцювати чекали на танцювальному майданчику.

- Всіх охочих Галицький коледж запрошує на локацію фарбування на тілі.

Бажаємо, щоб кожна дитина в нашій країні була щаслива, захищена й зростала під мирним небом України!