Всесвітній день ментального здоров’я.

 Щорічно 10 жовтня у всьому світі відзначається День ментального здоров’я.

Запитуйте у себе щодня, не лише 10.10. – «Ти як?»

Ти – який живеш у часи повномасштабного російського вторгнення. Ти – який відчуваєш тривогу і не відчуваєш міцної опори під ногами. Ти – який не впевнений сьогодні, що настане завтра. Ти – який читаєш новини про трагедії, що розривають серце. Ти – який думаєш про близьких, знайомих і незнайомих, забуваючи про себе.

А ти – «Ти як?»

Відповіді можуть бути різними, але обов'язково – чесними. Адже саме це стане початком шляху до того, що є базовою цінністю ментального здоров'я – добробут людини і те, наскільки вона почуває себе щасливою.

Великі потрясіння, притаманні нинішньому часу, несуть не лише горе та страждання, але й відшаровують все зайве, неважливе, проявляючи істинні цінності.

У випробуваннях ми плекаємо нашу стійкість. Неймовірні українці, які понад півтора роки протистоять повномасштабній російській агресії, добре знають, що це таке. І весь світ бачить прояви цієї стійкості й захоплюється нею. Ми маємо цінності (найвища – це людина і її життя), діємо згідно з законами моралі, вчимося орієнтуватися у новій реальності (на жаль, ця реальність воєнна і травматична), підставляємо одне одному плече.

Ментальне здоров’я – універсальне право людини. Це не лише відсутність розладів. Це внутрішні ресурси для того, аби жити життя. Реалізувати свої здібності. Працювати. Піклуватися про інших, не забуваючи (!) про себе.

Комунікаційна кампанія @Ти як?Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою першої леді Олена Зеленська реалізується за підтримки проєкту USAID Ukraine - USAID Україна «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація Пакт

#тияк #howareyou

Тайм-менеджмент: як навчити дитину керувати своїм часом

 25 способів навчити дитину керувати своїм часом

Тайм-менеджмент – це важливий навик, який дає багато переваг у житті і дітям, і дорослим. Чим раніше ви навчите цього дитину, тим краще. Тайм-менеджмент не тільки допомагає завершувати поставлені завдання, але і знижує рівень стресу у ході їх виконання. Як правило, у сучасних дітей багато занять: школа, спортивні секції, позакласні заняття тощо. Кожне з цих занять важливе для розвитку дитини. Дитина повинна знайти баланс між усіма цими справами – так вона навчиться ефективно керувати своїм часом.

Вам може здаватися, що дитина ще занадто маленька, щоб зрозуміти суть тайм-менеджменту. Проте є способи навчити її керувати часом і правильно складати розпорядок дня. У статті ми поговоримо про те, як навчити дитину основ тайм-менеджменту.

Чому тайм-менеджмент важливий?

Тайм-менеджмент – це навичка, яка робить людей більш дисциплінованими і відповідальними. Навик тайм-менеджменту дає дітям і багато інших переваг, наприклад:

вчить їх розподіляти час на виконання кожного завдання;

допомагає розставляти пріоритети;

покращує аналітичні навички;

дозволяє виконувати кілька завдань за короткий період;

знижує стрес під час роботи.

25 порад у навчанні дітей тайм-менеджменту

Для того щоб навчитися керувати часом, потрібно навчитися організовувати свій розпорядок і розставляти пріоритети. Дітям складно цього навчитися, але постійна практика допоможе їм у цьому. Розглянемо кілька порад з приводу того, як навчити дітей тайм-менеджменту. Спробуйте всі зазначені поради і виберіть ті, які підходять вам.

1. Поговоріть про те, як змінюються пори року

Перший крок у навчанні дітей тайм-менеджменту – навчити їх розуміти поняття часу. Пояснити, що таке час, на словах може бути важко. Тому найкращий спосіб – наочно показати дитині хід часу.

Поясніть дитині, як змінюються пори року і які зміни у природі відбуваються кожен сезон. Ви можете запропонувати їй спостерігати за тим, як ростуть дерева, і записувати свої спостереження у зошит. Це допоможе дитині зрозуміти, як проходить час, і як змінюються пори року.

2. Навчіть дитину оцінювати час

Щоб правильно планувати розпорядок дня, потрібно навчитися аналізувати, скільки часу займе те чи інше заняття. Навчіть цього дитину. Дозвольте їй скласти розклад занять на день – для цього вона протягом дня повинна звертати увагу, скільки часу займає те чи інше заняття. У кінці кожного дня виділяйте 15 хвилин на те, щоб проаналізувати все, що вона робила протягом дня. Порівнюйте час, кількість занять і результати протягом кожного дня. Вносьте корективи, коли плануєте заняття на наступний день – це допоможе дитині правильно оцінювати час.

3. Допоможіть дитині складати розклад

Поспостерігайте за тим, як дитина проводить більшу частину свого часу. Зверніть увагу, чи ефективно дитина використовує свій час чи витрачає його на комп'ютерні ігри або перегляд телепрограм. Спираючись на побачене, запропонуйте дитині самій скласти розклад, виділяючи час на навчання, ігри, прогулянки та інші заняття. Якщо дитина кілька разів складе для себе розклад, це увійде у неї в щоденну звичку.

4. Привчіть дитину до розпорядку

Встановлений розпорядок учить дитину проявляти терпіння і досягати поставлених цілей. Спочатку ви можете запропонувати дитині виконати прості заняття: виконати будь-яку роботу по дому або просто погратися протягом певного часу. Коли час на ігри добігає кінця, нагадайте про це дитині. Так вона буде більш готовою до того, що далі її чекають заняття, які їй не подобаються. Таким чином, дитина вчиться виявляти терпіння і організовувати свій час.

5. Поясніть дитині, як підготуватися до різних занять

Навички тайм-менеджменту тісно пов'язані з іншими навичками. Дуже важливо підготувати все необхідне для майбутніх занять. Наприклад, якщо дитина вчить уроки, а у неї під рукою немає необхідного навчального приладдя, це заняття забере у неї набагато більше часу. Навчіть дитину заздалегідь організовувати місце для різних занять і давайте винагороду за виконану роботу. Якщо у дитини під рукою буде все необхідне, це допоможе їй уникнути стресу під час виконання роботи.

6. Використовуйте таймер

Щоб допомогти дитині зрозуміти важливість часу, стежте за тим, щоб вона закінчувала свої справи у запланований час. Кращий спосіб зробити це – встановити таймер. Можна також використовувати пісочний годинник або будь-який інший пристрій, який буде показувати дитині, скільки часу залишилося. Якщо вона виконає роботу вчасно, дайте їй час погратися або придумайте інший спосіб заохочення.

7. Поясніть дитині наслідки за порушення графіка

У розвитку навичок тайм-менеджменту важливо, щоб дитина взяла на себе відповідальність за свої дії. В іншому випадку це може привести до зриву завдань або порушень графіка. Щоб навчити дитину відповідальності, поясніть їй, які наслідки її чекають у випадку, якщо вона не зробить роботу вчасно. Разом з тим розкажіть їй, як можна розвинути навички.

8. Встановлюйте довгострокові цілі

Коли у дитини є довгострокове завдання, успіх багато в чому залежить від правильної підготовки. Допоможіть дитині розбити велику задачу на кілька маленьких і визначити терміни їх виконання. Це спрощує досягнення кінцевої мети і знижує у дитини рівень стресу. Крім того, маленькі кроки допомагають більш точно виконати поставлене завдання.

9. Допоможіть дитині розставляти пріоритети

Допоможіть дитині планувати справи і складати їх список. Допомагайте, якщо у неї виникають труднощі у виконанні якогось завдання. Запропонуйте їй проаналізувати шкільний розклад і спланувати свої справи.

Допоможіть дитині розставити пріоритети у навчанні та інших сферах життя. Деякі завдання можна відкладати (наприклад, виконання домашніх завдань або підготовку до іспитів), а деякі можна виконати пізніше.

10. Визначте час для сну

Якщо дитина лягає спати в один і той же час, це вчить її правильно розподіляти час протягом дня на навчання, ігри та інші заняття. Крім того, якщо дитина рано лягає спати і рано встає, вона може краще керувати своїм часом.

11. Приймайте їжу в певний час

Приймати їжу також варто в один і той же час кожен день. Вечеря – це хороший привід зібратися всією сім'єю і поговорити про те, як пройшов день у кожного з вас. Слухаючи дорослих, дитина може дізнатися багато нового. Якщо під час вечері ви будете обговорювати майбутні справи, дитина буде вчитися у вас планування і організації справ.

12. Встановіть правила використання гаджетів

Незважаючи на те, що смартфон або планшет можуть допомогти виконувати роботу, у повсякденному житті вони можуть заважати, якщо використовувати їх занадто часто. Тому вдома потрібно обмежити використання гаджетів. Ви можете визначити, у який час і в яких місцях не можна використовувати мобільні телефони (наприклад, за столом або в спальні дитини). Ви також повинні дотримуватися встановлених правил.

13. Організуйте місце, де дитина зможе вчити уроки

Щоб створити дитині умови для навчання, організуйте місце. Подбайте про те, щоб дитину ніщо не відволікало від навчання: кімната повинна бути тихою і непрохідною. Також у дитини під рукою повинні бути все необхідне навчальне приладдя.

14. Складіть разом з дитиною чек-лист

Запишіть на листку паперу список справ на день. Коли дитина виконає одне завдання, вона повинна поставити навпроти неї галочку. Допоможіть дитині скласти чек-лист на день, тиждень і місяць. Не забувайте заохочувати дитину щоразу, коли вона виконає всі пункти зі списку – це буде мотивувати її підвищувати планку наступного разу.

15. Розумійте тривоги дитини

Якщо у дитини виникнуть проблеми з виконанням будь-якого завдання, скажіть, що ви готові їй допомогти. Вислухайте дитину і дайте їй пораду, як вирішити проблему. Не змушуйте дитину і не будьте з нею надто суворими, щоб вона не відчувала зайвого стресу.

16. Додайте до занять трохи веселощів

Діти люблять веселі заняття. Якщо дитині цікаво, вона докладає більше зусиль. Ви можете використовувати це в плануванні справ разом з дитиною. Наприклад, ви можете барвисто оформити список справ на день або влаштувати змагання: чи зможе дитина виконати більше справ, ніж учора. Так дитина зацікавиться плануванням і дізнається, що це може бути веселим заняттям.

17. Учіть дитину тайм-менеджменту з раннього віку

Учіть дитину керувати часом з раннього віку. На той час, коли вона буде жити окремо від вас, вона повинна вміти планувати свій час. Навчайте її виконувати роботу по дому відповідно до віку. Чим раніше ви почнете вчити цьому дитини, тим краще.

18. Почніть вести сімейний календар

На початку місяця зберіться разом з сім'єю і розподіліть домашні обов'язки. Так кожен член сім'ї буде знати свої обов'язки і зможе скласти розклад так, щоб не заважати іншим членам сім'ї виконувати свої обов'язки. Запропонуйте дитині виписати важливі дати протягом місяця і вже після цього планувати всі інші справи. Ви можете проявити творчий підхід і запланувати якийсь веселий захід для всієї родини.

19. Допомагайте дитині дотримуватися плану

Спочатку дитині буває важко дотримуватися плану. Допоможіть їй. Не страшно, що у неї ще немає достатніх навичок – головне, що вона старається. Рано чи пізно вона навчиться правильно розподіляти свій час і виконувати всі заплановані справи.

20. Використовуйте зручні для дитини інструменти тайм-менеджменту

Для того щоб розвинути навички тайм-менеджменту, дитині потрібні зрозумілі інструменти. Важливо, щоб вони були наочними. Якщо ви не можете знайти їх у продажу або скачати в інтернеті, зробіть їх самі. Проаналізуйте розклад дитини і знайдіть творчі, але наочні способи полегшити процес управління часом.

21. Не перестарайтеся

Не змушуйте дитину планувати кожен свій крок. Надмірне планування може посилити стрес, збити дитину з пантелику і в кінцевому підсумку призвести до невдачі. Давайте дитині вільний час і спостерігайте за нею. Якщо вона не може розслабитися, можливо, варто переглянути її розклад і дати їй більше вільного часу.

22. Заохочуйте дитину

Мотивуйте дитину за допомогою різних заохочень. Коли ви визнаєте її вміння керувати своїм часом, наступного разу вона буде старатися ще більше. Винагородою може стати додатковий час, який дитина проведе з друзями, частування тощо. Заохочуйте дитину кожен раз, коли вона виконає всі пункти зі списку, або раз на тиждень.

23. Включайте у розклад вільний час

Дуже важливо, щоб у розкладі дитини були не тільки справи, які вона повинна виконати протягом дня, але і вільний час. Так вона зрозуміє, що важливо не тільки виконувати всі завдання, але і відпочивати. У вільний час дозвольте їй погратися з друзями, подивитися фільм або зайнятися чимось, що їй цікаво.

24. Радьте, але не контролюйте

Коли ви радите і допомагаєте дитині, ви вчите її самостійно вирішувати проблеми. Коли ви контролюєте, ви наполягаєте на тому, щоб дитина виконала свою роботу. За допомогою порад і підказок ви можете навчити дитину відповідати за свої дії.

25. Додавайте важливу інформацію в розклад

Це можуть бути свята, дні народження членів сім'ї, візити до лікаря тощо. Попросіть дитину подивитися розклад на наступний день, щоб вона розставила пріоритети. Допоможіть розбити важливі справи на більш дрібні завдання, які вона може виконувати протягом декількох днів.

Головне завдання у навчанні дитини тайм-менеджменту – навчити її розуміти важливість часу. Коли дитина навчиться планувати свої справи, ви зрозумієте, що добре зробили свою роботу. Не хвилюйтеся, якщо у дитини виникнуть труднощі в плануванні. Постійна практика допоможе їй впоратися з ними. Все, що вам потрібно – допомагати, спостерігати і проявляти терпіння.

з сайту Розвиток дитини

Проста вправа "Черепаха", яка допоможе знизити напругу в тілі.

 Стрес — це насамперед фізична й психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією
У стані стресу наші м’язи напружуються, аби захистити тіло від імовірних травм. Коли загроза зникає, вони розслабляються і ми не відчуваємо дискомфорту. Але хронічний стрес може тримати м’язи в постійній напрузі, яка з часом викликає важкість і навіть больові відчуття по всьому тілу.
 В Аптечці самодопомоги, створеної в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як?, заснованої за ініціативи першою леді Олена Зеленська, можна знайти вправи і техніки, які допомагають знизити напругу. Одна з таких вправ «Черепаха».

Більше про цю вправу  у відео.

#тияк

Дану вправу можна переглянути за посиланням

 https://youtube.com/shorts/beHFXYsYMm4?si=Ybi5j0X3axN5Pw0B 

10 порад, як зрозуміти і прийняти дитину-підлітка

Вперті, зухвалі, нікого не слухають і нічого не хочуть робити — так батьки часто описують своїх дітей-підлітків. Як пережити складний тинейджерський вік і стати для дитини не ворогом, а підтримкою? Про це арт-терапевт і практичний психолог Олена Тараріна пише у своїй книжці «Бути собою. 10 гаджетів для щастя». Авторка вважає, що головне завдання батьків — відкрити серце своїм дітям, і дає поради, як зрозуміти і прийняти своїх дітей.

1. Діти вказують на наші слабкі сторони

Подумайте і випишіть на аркуші три риси характеру вашої дитини, які вас дратують. Можливо, ви напишете: забудькуватий, безвідповідальний, впертий, неуважний, апатичний. А тоді запитайте себе: чиї це риси характеру — дитини чи ваші? Якщо чесно дасте собі відповідь на це питання, то зрозумієте, що підлітки своєю поведінкою кричать батькам про те, де в них слабкі сторони.

2. Діти тренують в батьках терпіння

Усі діти тренують в батьках терпіння. Чи знаєте ви хоч одного олімпійського чемпіона чи видатну людину, яка досягла успіху без терпіння? Так от, наші діти-підлітки вірять у нашу геніальність і тренують нас, тоді як ми, дорослі, щодня сумніваємося у собі. Тобто, наші діти все почули з першого разу, але удають, що не чують, щоб ми з вами досягли успіху. Подумайте, що, окрім терпіння, розвиває в вас ваша дитина. Можливо, це фантазія, креативність, наполегливість. Та головна риса, в якій дитина нас тренує, це саме те, що допоможе батькам як парі досягти щастя і гармонії.

3. Ваші діти нічого вам не винні

Чи ходили ви коли-небудь у дитячий будинок або спілкувалися з дітьми з інвалідністю? Що ви відчували? Вам, напевно, було складно, ви співпереживали, ваше серце відкривалося. Я часто ходила зі своїми студентами в сиротинці проводити арт-терапію, і точно знаю, що там хочеться всиновити кожну дитину. А що відбувається, коли ми приходимо додому? Вимоги до власних дітей — ти зробив уроки? Чому в кімнаті не прибрано? Чому в планшеті сидиш? Ми поводимося зі своїми дітьми так, ніби вони нам винні. Коли ми відкриваємо серце до інших дітей і закриваємо його для своїх, наші рідні діти починають хворіти, у них стаються проблеми. Любіть своїх дітей, поки вони здорові, щасливі, хай навіть трохи неслухняні. Запам’ятайте: коли ми кричимо на дітей, вони відчувають це так, ніби їх здали в дитбудинок — вони в цю мить є непотрібними.

4. Відкрийте серце

Чи бувало таке, що слухаєте свою дитину і думаєте: що за дурниці ти несеш? Коли вам здається, що ваша дитина каже маячню, це означає лише те, що ваше серце в цю мить закрите. Пригадайте, як ви реагуєте, коли повну нісенітницю лепече немовля? Ви милуєтеся, захоплюєтеся цим лепетанням. Так само з емпатією і терпінням ми сприймаємо слова дуже старенької бабусі, адже розуміємо і поважаємо її вік. І тільки коли приходить додому наш підліток і починає верзти дурниці, ми закриваємо серце і починаємо його сварити. Щоразу, коли ви думаєте, що ваша дитина каже нісенітницю, вийдіть у ванну чи коридор, подихайте на самоті і зробіть свою роботу — відкрийте серце до своєї дитини. Те, що може здаватися дурницею для вас, для дитини може бути страхом висловитися, невмінням розповісти — чим завгодно, тільки не маячнею.

5. Бачити підлітка, а не проблему

Запитайте себе: ви бачите свою дитину-підлітка чи проблему? Уявіть, як живеться людині, коли помічають не її саму, а лише негаразди, пов’язані з нею: не робить, не слухає, не відповідає, не спить, сидить у гаджеті, має цигарки в кишені тощо. На батьківських зборах часто прошу батьків назвати три хороші риси своїх дітей. Багатьом стає соромно — бо раніше вони про це думали і хорошого у своїх підлітках не помічали.

6. Дитина перевіряє вас на здатність любити

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти їх прославляли: щоб дітей хвалили, а батьки отримували грамоти і подяки за виховання. Коли ж вас викликають до директора школи через погану поведінку, то дитина просто перевіряє вас на здатність любити її. У такі миті ви повинні бути вдячні своїй дитині, що маєте шанс відкрити серце і навчити дитину робити те саме. Коли мене викликали до директора школи, бо моя донька випадково впала на шафу і зламала її, я спершу обійняла доньку. А наступного дня ми купили котячу їжу і пішли годувати бездомних тварин у нашому районі. Для дитини це приклад того, що, звісно, можна балуватися, і батьки тебе прикриють — заплатять за ремонт пошкоджених меблів, а можна спрямувати кошти і власні сили на щось корисне і добре для іншого. Підлітки дуже люблять робити добрі справи, але вони не терплять зайвого пафосу на кшталт: «Ти маєш погодувати кота, бо він там нещасний помре на морозі». Просто скажіть, що ви не встигаєте це зробити, і передайте ініціативу та відповідальність: «Погодуй кота, я так поспішаю».

7. У найгірші моменти життя підлітка беріться не за ремінь, а за п’ять пальців

Ми звикли карати дитину, коли вона бешкетує, і хвалити, коли поводиться добре. Але є особливі випадки, коли ваш підліток накосячив дуже сильно. У такий кризовий момент треба використати практику «5 пальців»: берете п’ять пальців і затуляєте собі рота, а тоді швидко і міцно обіймаєте дитину. Чому це важливо? Дитина і без ваших нотацій знає, що вчинила погано. І ось у цей момент, коли ваш підліток зробив найбільшу дурницю в житті, він отримує досвід, що його не карають, а приймають, пробачають і дають підтримку. І колись пізніше, коли батьків уже не буде поруч, він знову зробить щось складне і можливо погане, і тоді він пригадає цей досвід: не карати себе, а дати собі підтримку. Так ви навчите дитину любити себе в час, коли найменше цього заслуговуєш.

8. Хваліть за дії і стосунки

Для виховання в дитині чоловічих якостей хваліть за дії: класно, що ти записав відео, класно, що ти приніс цю книжку, класно, що ти написав пост. Хвалити за конкретні дії — це ініціювати розвиток впевненості у собі, напористості. Якщо хочете, щоб розвивалося жіноче начало, хваліть дитину за стосунки: як чудово, що ти сьогодні погуляв із братом, як добре, що ти сьогодні подзвонила бабусі. Акцентування на стосунках і контактах з людьми розвиватиме жіночу структуру особистості як у дівчат, так і у хлопців. Більше ні за що можете не хвалити — цього цілком достатньо, щоб ваша дитина виросла успішною.

9. Відмовтеся від думки, ніби ви знаєте, як краще для вашої дитини

Коли дитині виповниться 8 років, почніть запитувати: як ти вважаєш, як краще зробити? Що раніше ми почнемо радитися зі своїми дітьми, то більше відповідальності вони на себе братимуть. І якщо дитина каже, що треба ще посолити суп, а ви знаєте, що не треба, то таки візьміть і пересоліть, і всі його з’їжте. Для дитини це означатиме, що її приймають. Можете один раз на тиждень записувати на диктофон, що каже вам дитина. Ви почуєте: посидь біля мене, допоможи мені, поїж зі мною. Дитина точно розкаже вам, як хоче, щоб з нею поводились і до неї ставились.

10. Навчіться слухати мовчки

Опануйте техніку коучингового слухання: дитина вам розповідає, а ви мовчки слухаєте і жестами показуєте, що чуєте і розумієте. Не ставте питання для уточнення, не ведіть дитину за своїми думками, не перетворюйте розмову на розпитування. Дитина розкаже лише те, що вважає потрібним і важливим розказати, а ви довіряйте тому, що дитина розповіла вам найважливіше про себе. Так ви покажете своє прийняття її. І коли пізніше настане період «секретиків», підліток не боятиметься поділитися. А потім настане момент, коли дитина запитає: а як у тебе минув день? Ось тоді ви розкажете про себе.

Автор: Катерина Кисельова

з Освіторія

Тиждень протидії булінгу

 Всеукраїнський тиждень протидії булінгу

Конфлікти та шляхи їх подолання: дієві кроки правильної поведінки

Вчимо дитину вирішувати конфлікти

Прості, але дієві кроки для правильної поведінки в конфліктних ситуаціях. Можна змінити трохи питання, адаптувати їх до віку дитини, але загальний напрямок залишається однаковим для всіх вікових груп.

Розповідайте дитині про те, що завжди можна вирішити конфлікт мирним шляхом: «Я впевнена, що якщо ми подумаємо, то знайдемо спосіб, щоб всі отримали те, чого хочуть".

Допоможіть дитині розібратися з тим, що вона відчуває, визначте разом її емоції: «Ти виглядаєш незадоволеним. Я думаю, ти незадоволений, і при цьому ще тобі сумно і прикро, що ти не можеш приєднатися до гри ».

Ставте навідні запитання та визначте, чого дійсно дитина хоче: «Ти говориш, що твоєму другові краще піти. А мені здається, ти сердишся, що він взяв твою машинку ».

Поясніть дитині, який у іншої людини може бути погляд на те, що відбувається, і навчіть ставити себе на місце іншого. Запитайте: «Як ти думаєш, що відчуває інша людина, опинившись в такій ситуації?». Запропонуйте їй поцікавитися в іншого учасника конфлікту про його почуттях і як він бажає, щоб розвивалися події.

Разом проговоріть можливі рішення. Нехай запропонує свої варіанти.

Дайте дитині можливість вибрати кращий з тих, що ви визначили як можливі «мирні» рішення конфлікту, нехай зробить кроки для його реалізації. Побудьте поруч, поки дитина буде імплементувати обраний варіант, щоб у разі потреби прийти на допомогу.

Читайте книги, казки і якщо в них є конфлікт - обговорюйте як він вирішився і як можна було по-іншому зробити. Наприклад, казка К.Д. Ушинського «Два козлика». Проговоріть, що компроміс у деяких випадках - теж гарне рішення конфлікту.

Основні види шкільного булінгу та як йому протидіяти

 Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

 Які  є види булінгу?

 Виділяють такі види булінгу:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

• розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
• вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.