Поради для батьків: Як говорити з дитиною про безпеку тіла

 Говорити з дітьми про безпеку тіла важливо, щоб дати їм інструменти захисту, які працюють.

Діти, які зазнають сексуального насильства часто обирають мовчання, замість розмови про те, що відбулося. Не тому, що не хочуть розказати, а тому, що не знають, що те, що відбувається – неправильно.

Розмови про безпеку без табу не треба боятися, варто просто підготуватися до цього.

Ми підготували рекомендації, які можуть вам допомогти.

"Твоє тіло належить тобі". Просте правило: ніхто не має права торкатися твоїх інтимних місць. Винятки можливі, якщо вони не переходять меж: мама/тато/лікар під час огляду, коли батьки поруч.

Хороші і погані дотики. Хороші – приємні, наприклад, обійми, якщо дитина цього хоче. Погані – неприємні, які приносять дискомфорт.

Право сказати "ні". Якщо хтось хоче обійняти, а дитина не хоче – поясніть їй, що вона/він може сказати 'ні'.

Правило "не йди з незнайомцем/незнайомкою". Навіть якщо незнайомець/незнайомка каже "мама послала" або "твоя мама в лікарні". Якщо справді щось сталося, то дитина має розуміти, що про це будуть повідомлені вчителі/поліція/близькі друзі та подруги/родичі.

Не поширювати фото свого тіла онлайн і не зустрічатися з онлайн-знайомими без дозволу батьків.

"Я завжди тобі повірю". Найважливіше послання, яке має знати дитина – що б не сталося, вона/він може розказати вам і ви повірите та будете захищати її/його.

Поясніть, що будь-який дотик потребує згоди. "Ні" – повне речення без пояснень.

Як говорити :

Спокійним тоном. Якщо ви в паніці дитина вважає, що розмова про щось жахливе і закривається.

Регулярно, а не вкладати все в одну велику розмову. Не треба сідати і проводити "лекцію про безпеку". Вплітайте теми в повсякденність: коли дивитеся мультик, коли готуєтеся до візиту родичів, коли обговорюєте новини.

Використовуйте приклади. “Бачиш, у мультику хлопчик сказав “не хочу обійматися” і його почули. Ти можеш відмовлятися теж, якщо не хочеш".

Розмова про безпеку тіла це не "одна розмова в 10 років". Це постійний діалог, який починається з раннього дитинства. Ви не залякуєте дитину, навпаки, ви допомагаєте їй вибудувати кордони.

Матеріали взяті зі сторінки Національна гаряча лінія для дітей та молоді