Профорієнтація. Поради для батьків

Рекомендації  батькам  для  роботи  з дітьми

 1. Цікавтеся інформацією про навчальні заклади, розширюйте уявлення про коло професій, доступних старшокласникам, допомагайте дітям правильно оцінити свої можливості.

2. Не привчайте дітей до думки, що все вирішите за них самі.

3. Формуйте відповідальне ставлення до професійного вибору, зробленого самостійно.

4. Намагайтеся відшуковувати інформацію про умови праці і їх особливості.

5. Схвалюйте перебування вашої дитини у різноманітних гуртках та секціях, що допоможе їй краще пізнати себе, свої інтереси та здібності.

6. Ознайомлюйтесь самі і ознайомлюйте дітей зі станом ринку праці в регіоні, а також   вищими навчальними закладами.

7. Відвідуйте місцевий центр зайнятості та інші установи й організації для проведення просвітницької роботи.

8. Ознайомлюйтесь з основними психологічними чинниками, що сприяють успішній діяльності людини в певній сфері (психофізіологічні особливості, здібності, мотивація тощо), найважливішими вимогами професій типу  "людина – людина", "людина – техніка",  "людина – художній образ",  "людина – природа",  "людина – знакова система".

9. Використовуйте у навчанні та вихованні дітей теоретичні засади виявлення здібностей дитини, шляхи їх розвитку.

10. Вивчайте особливості своєї дитини, зчиняйте вплив на формування її світогляду, сприяйте її особистісному та професійному самовизначенню.

11. Створіть умови для розвитку здібностей, організуйте діяльність дитини так, щоб вона була творчою, не рутинною, що саме по собі стимулює розвиток мислення.

12. Спрямовуйте діяльність на активізацію пізнавальної потреби шляхом підтримки природної допитливості.

13. Стимулюйте розвиток потреби досягнення успіхів. Викорінюйте потребу у втечі від невдач, пояснюйте, що невдачі – це теж позитивний результат діяльності.

14. Враховуйте психологічні особливості пізнавального та інтелектуального розвитку дитини певного віку.

15. Не забувайте у навчанні та вихованні використовувати метод похвали.

16. Сприяйте самостійності дитини у її вчинках, думках , ідеях.

17. Схвалюйте ініціативність вашої дитини.

18. Відокремлюйте негативні вчинки вашої дитини від її особистості.

19. Приділяйте якомога більше уваги запитанням  і зацікавленностям дитини.

Поради батькам, щодо вибору майбутньої професії їхньої дитини.

1.   Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні пла­ни й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушува­ти нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.

2.     Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої про­фесії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3.     Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи праг­матик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся по­слугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при цен­трах зайнятості.

4.   Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байду­жим до своєї роботи.

5.  Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа. 

     Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом остан­нього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.